Черкаси – місто з багатою історією, відоме з кінця XIV століття. Впродовж віків воно відігравало важливу роль у розвитку всієї України. Саме тут формувалися основи козацтва, а жителі міста брали активну участь у визвольних рухах, зокрема в Хмельниччині та Коліївщині.
Отримавши статус обласного центру, Черкаси почали стрімко зростати, перетворившись на промисловий осередок та провідний культурний центр регіону. У мережі оприлюднили архівні фото міста, датовані 1950-1960 роками, пише “ОБОЗ“.
Місто розташоване на високому правому березі Дніпра, зокрема його середньої течії, де було створено Кременчуцьке водосховище. Саме через нього в 1961 році побудували один із найдовших інженерних об’єктів в Україні – міст-дамбу завдовжки майже 15 км, що з’єднав береги Черкаського моря і зробив місто важливим транспортним вузлом.
Рельєф історичної частини Черкас сформували Замкова гора, на якій колись височів Черкаський замок, та численні яри в районі Соснівки. Водночас більша частина міста розташована на рівнині.
На жаль, інтенсивна радянська урбанізація суттєво спотворила унікальний природний ландшафт дніпровських пагорбів. Особливо руйнівним стало будівництво 1960-х років, коли заради зведення меморіального комплексу “Пагорб Слави” було знесено Свято-Троїцький храм і археологічне городище на Замковій горі. При цьому було знищено значний культурний шар, а сам пагорб засипано насипом ґрунту.
У подальші роки спотворено історико-ландшафтний комплекс між річковим портом і місцем розташування замчища.
У повоєнні роки Черкаси почали розвиватися як промислове місто. Із 1954 року місто стало адміністративним центром новоутвореної Черкаської області – наймолодшої на той час в УРСР. Провідними галузями стали хімічна, машинобудівна, приладобудівна, переробна та харчова промисловість. У 1961 році тут побудували найбільший у країні завод з виробництва азотних добрив.
Таким чином, Черкаси стали важливим економічним, промисловим і транспортним осередком.