Старий «білий квиток», хворе серце і втрачена відстрочка: три рішення апеляції, які показали, чому суд не завжди рятує від мобілізації

12-10-2026 10:30
news-image
Старий штамп про зняття з військового обліку, серйозні хвороби серця та батько з інвалідністю II групи — три різні історії, які завершилися однаково: спробою відстояти свої права в суді та поразкою в апеляції.
Фото: Getty Images
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Третій апеляційний адміністративний суд 6 та 7 жовтня ухвалив три постанови, які показують неприємну для багатьох військовозобов’язаних реальність: навіть наявність медичних документів, старих рішень про непридатність або потенційних підстав для відстрочки ще не гарантує успіху в суді.

Ці справи порушують три важливі питання. Чому документ із печаткою військкомату може не захистити від повторного взяття на облік? Чому суд відмовляється самостійно оцінювати захворювання серця? І як виходить, що після зарахування до військової частини навіть оскарження наказу про призов може не повернути людині попередній статус?

Чому штамп у документі 2003 року не переконав суд: справа № 340/3684/25,

У центрі першого спору — обліково-послужна картка, видана ще 4 березня 2003 року.

Тоді призовна комісія визнала чоловіка непридатним до військової служби за статтею 73-в графи I Розкладу хвороб, затвердженого наказом Міноборони № 207 від 1999 року.

На звороті документа стояв штамп: «Не військовозобов’язаний. Знятий з військового обліку» — із посиланням на наказ Міноборони № 342 від 9 червня 2006 року.

Здавалося б, чого ще вимагати від громадянина? Є офіційний документ, рішення призовної комісії та відмітка про зняття з обліку.

Але у 2025 році чоловік виявив, що в реєстрі «Оберіг» він знову значиться військовозобов’язаним. Звернувся до ТЦК із вимогою виправити відомості та виключити його з обліку, але отримав відмову — і пішов до суду.

Головною для суду стала різниця між непридатністю до служби в мирний час та повною непридатністю до військової служби.

За нормативними правилами, які застосовувалися під час первинного огляду, відповідна категорія передбачала непридатність у мирний час, але обмежену придатність у воєнний.

Це не тотожні правові статуси.

Суд врахував подальші зміни законодавства, зокрема скасування категорії «обмежено придатний» та запровадження обов’язкового повторного медичного огляду для визначених законом категорій осіб.

Тому документ, оформлений понад два десятиліття тому, сам собою не доводив наявності чинної підстави для виключення з військового обліку.

Апеляційну скаргу залишили без задоволення.

Чинність старого військово-облікового документа і чинність правового статусу, який людина вважає закріпленим назавжди, — не одне й те саме.

Закон може визнавати раніше виданий документ дійсним, але це не означає, що кожен запис у ньому автоматично звільняє від обов’язків, установлених новим законодавством.

Важливо: потрібно перевіряти не лише наявність печатки чи штампа, а й те, який саме медичний та військово-обліковий статус був установлений і чи зберігає він юридичне значення.

Аорта 4,7 сантиметра, патології серця і позов на 5 мільйонів: справа № 160/4405/26

Другий спір значно серйозніший із медичного погляду. 20 червня 2025 року військово-лікарська комісія визнала чоловіка придатним до служби у військових частинах забезпечення, підрозділах логістики, зв’язку, охорони та інших визначених структурах.

Сам чоловік наполягав, що його стан здоров’я не дозволяв ухвалювати такий висновок.

Серед захворювань, на які він посилався, — постміокардитичний міокардіосклероз, розширення кореня аорти до 4,7 сантиметра, патології серцевих клапанів, тахікардія, захворювання щитоподібної залози та плоскостопість.

Позивач вимагав скасувати рішення ВЛК, провести повторний огляд з урахуванням усіх діагнозів, застосувати відповідні положення Розкладу хвороб і стягнути 5 мільйонів гривень моральної шкоди.

Апеляційний суд підтримав висновки першої інстанції, що визначення діагнозу, ступеня порушення функцій організму та придатності до військової служби належить до компетенції військово-лікарських комісій.

Суддя не може замінити кардіолога, самостійно переоцінити результати обстежень і вирішити, який пункт Розкладу хвороб потрібно застосувати замість лікарів.

Суд не встановлює діагноз замість ВЛК. Проте це не означає, що рішення ВЛК взагалі захищене від судового контролю.

Предметом перевірки можуть бути порушення встановленої процедури, недотримання компетенції, неналежний розгляд документів та інші юридично значущі обставини.

У цій справі суди не встановили належних підстав для втручання. Матеріали містили довідку та інші документи ВЛК, а доводи позивача не переконали колегію в незаконності проведеного огляду.

Окрема проблема — скарга, існування якої потрібно довести

У матеріалах справи зазначалося, що чоловік подавав скаргу до 20-ї регіональної ВЛК. Однак суди вказали на відсутність належних доказів звернення до відповідної комісії в установленому порядку та недотримання процедури відомчого оскарження.

Важливо: у спорах із ВЛК важливі не лише медичні документи, а й докази процедурних порушень. Скарги, підтвердження їх надсилання та отримання, відповіді комісій і матеріали огляду можуть мати вирішальне значення.

Одна доба змінила правове становище мобілізованого: справа № 160/3170/26

Ця історія найкраще показує, наскільки важливим може виявитися момент реалізації права.

Позивач — колишній працівник органів внутрішніх справ. Ще у 2008 році його визнали непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний.

Згодом він неодноразово проходив обстеження та лікування. У 2023 році ВЛК знову встановила йому статус обмежено придатного.

Після законодавчих змін чоловік мав пройти повторний огляд до 5 червня 2025 року. Цього він не зробив.

Вже 21 червня 2025 року його зупинили на автомобільній дорозі та доставили для проходження ВЛК. Комісія визнала його придатним до служби в підрозділах забезпечення та інших визначених структурах.

Далі події розвивалися стрімко: 21 червня — проходження ВЛК, 22 червня — наказ про призов і направлення до військової частини, а 23 червня — початок проходження військової служби після зарахування до списків особового складу.

Згодом чоловік оскаржив дії ТЦК і наказ про призов. Одним із його аргументів стало те, що батько має інвалідність II групи, а отже, за твердженням позивача, він мав право на відстрочку.

Апеляційний суд звернув увагу на те, що у справі не було доказів того, що до мобілізації чоловік або його представник подав належну заяву про надання відстрочки. Сам позивач цього факту не заперечував.

Суд наголосив, що реалізація права на відстрочку передбачає звернення в установленому порядку та розгляд заяви уповноваженою комісією.

Більше того, у постанові окремо зазначено важливу гарантію: з моменту подання заяви про відстрочку і до ухвалення комісією рішення військовозобов’язаний не підлягає призову під час мобілізації.

Але в цій справі відповідної заяви не було.

Інвалідність батька сама собою також не замінює перевірки всіх законодавчих умов для надання відстрочки.

Тому посилання на сімейні обставини вже після мобілізації не переконало суд.

Наказ виконано. Чи можна повернути все назад?

Далі виникла ще складніша правова проблема. Суд кваліфікував наказ ТЦК про призов як індивідуальний акт одноразового застосування.

Після його виконання, направлення особи до військової частини та виникнення правовідносин військової служби наказ вичерпав свою дію.

Це означає, що навіть скасування такого наказу саме по собі не забезпечує автоматичного звільнення військовослужбовця.

Адже після зарахування до особового складу правовідносини регулюються вже законодавством про проходження військової служби. Підстави для звільнення визначені, зокрема, статтею 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Апеляційний суд застосував підхід, який також відображений у постанові Верховного Суду від 5 лютого 2025 року у справі № 160/2592/23.

Тобто, визнати порушення під час призову та домогтися фактичного припинення військової служби — різні правові результати.

У конкретній справі суд не встановив порушень, які давали б підстави задовольнити позов. Водночас сама логіка постанови показує, чому неправильно обраний спосіб захисту може не привести до бажаного результату навіть за наявності претензій до процедури мобілізації.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Источник: СЮГ