Старці Афону століттями зачитувалися книгами з України: важлива знахідка на Святій Горі
Що показало дослідження виявлених стародавніх книг?
Цими днями, у серпні, виповнюється 445 років від часу появи Острозької Біблії — першого повного видання Святого Письма церковнослов’янською мовою, надрукованого 1581 року в Острозі. Книга налічує 1256 сторінок і є однією з найвизначніших пам’яток української духовної, культурної та видавничої історії XVI століття.
Два роки тому під час дослідницької експедиції на Святу Гору Афон у закритих монастирських книгосховищах були виявлені три раніше невідомі примірники Острозької Біблії 1581 року.
Про це ми писали у матеріалі:
На Афоні знайшли невідомі примірники «Острозької Біблії» (ФОТО)
Відтоді триває їхнє детальне дослідження, яке дозволяє поступово відкривати нові сторінки історії цих унікальних книг, - йдеться у дописі кандидата
історичних наук, доктора теології, директора Міжнародного інституту афонської спадщини Сергія Шумила.
Сьогодні у світі відомо близько 350 примірників Острозької Біблії. Тож виявлення ще трьох екземплярів — надзвичайно важлива подія для дослідників української книжкової спадщини. Особливо цінною є не лише сама наявність цих книг, а й інформація, яку зберегли їхні сторінки, — численні маргінальні записи, дарчі написи та інші свідчення історії побутування видань.
Чи могла одна з Біблій належати Івану Вишенському?
Одна з найцікавіших версій стосується першого примірника.
Судячи з виявлених маргіналій на інших острозьких виданнях, які зберігаються в цій же афонській колекції, один із примірників Острозької Біблії міг належати або бути привезений на Афон українським письменником-полемістом, преподобним Іваном Вишенським.
Наприкінці XVI — на початку XVII століття Вишенський перебував на Афоні у печерному затворі, звідки писав свої відомі полемічні послання до України.
Цю версію підсилює важлива знахідка: на одному з острозьких видань 1595 року з тієї ж афонської колекції зберігся дарчий напис представника Острозького гуртка Василя Суразького до преподобного Івана Вишенського.
Якщо подальші дослідження підтвердять цей зв’язок, ми матимемо надзвичайно цінне свідчення про інтелектуальне та духовне середовище українців на Афоні наприкінці XVI століття.
Ще один примірник — із бібліотеки Паїсія Величковського
Інший примірник Острозької Біблії має не менш цікаву історію.
Він належав учням видатного українського духовно-культурного діяча та подвижника преподобного Паїсія Величковського (1722–1794). Книга зберігалася в очолюваному ним Нямецькому монастирі в Румунії, а згодом була передана його учнями на Афон.
Таким чином, історія цього примірника пов’язує між собою українську книжкову традицію XVI століття, духовну спадщину Паїсія Величковського та афонське чернецтво.
Острозька Біблія із «Духовного Запоріжжя»
Третій виявлений примірник також розповідає надзвичайно промовисту історію.
Він належав наміснику катедри Чернігівської архієпископії ієромонаху Каллісту Меновському — можливо, уродженцю міста Мена. У 1754 році Василь Луговий передав книгу з Полтавського полку до українського «козацького» скиту «Чорний Вир» на Афоні. Про це свідчить маргінальний запис безпосередньо на примірнику Острозької Біблії.
Цей скит має особливе значення для української історії. Його заснував колишній бунчуковий товариш Ніжинського козацького полку, ієросхимонах Григорій (Голуб). У XVIII столітті серед його ченців було багато запорозьких козаків, через що скит називали «Духовним Запоріжжям» на Афоні.
Його патроном і меценатом був кошовий отаман Запорозької Січі Петро Калнишевський. Про це збереглися оригінальні документи того часу.
Близько 200 українських стародруків на Афоні
Дослідження не обмежилося лише трьома примірниками Острозької Біблії.
Під час експедиції Сергію Шумилу вдалося нарахувати у колекції цього афонського монастиря 32 кириличні стародруки XVI–XVII століть, видані в Київській Митрополії, а також 143 українські стародруки XVIII століття.
Переважна більшість цих книг належала саме до бібліотеки українського «козацького» скиту «Чорний Вир».
Тобто, українські козаки-ченці, перебуваючи далеко від батьківщини, у межах тодішньої Османської імперії, продовжували своє духовне навчання, молитовне життя та інтелектуальну працю, користуючись книгами, надрукованими рідною мовою та привезеними з України.
Експедиція на Афон та дослідження виявлених унікальних українських стародруків стали можливими завдяки підтримці та сприянню німецьких колег з Інституту історії та культури Східної Європи імені Лейбніца (Leibniz-Institut für Geschichte und Kultur des östlichen Europa — GWZO) та Gerda Henkel Foundation, за що висловлюю їм щиру подяку.
Важливо: 2026 рік — рік кількох визначних дат української історії:
- 445 років з часу першого видання Острозької Біблії (серпень 1581 року);
- 500 років від дня народження князя Василя-Костянтина Острозького (1526–1608);
- 450 років від заснування Острозької академії (1576).
Радіо Трек: НОВИНИ