Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук 22 вересня побував у Кропивницькому. Тут він провів зустріч із представниками закладів вищої освіти та студентами, презентував підходи до нового Цивільного кодексу України, який він наразі активно просуває, а також відповів на запитання освітян. Це стало черговою зустріччю у започаткованому ним всеукраїнському форматі «Парламентський діалог».
Про це повідомляє Перша електронна газета.
За словами Стефанчука, мета таких поїздок – безпосереднє спілкування з громадянами, пояснення логіки рішень парламенту і збір конкретних питань, які потребують вирішення.
«Нам дуже не вистачає спілкуватися один з одним, пояснювати логіку, руйнувати міфи, які нав’язуються зовні, і просто вести чесний діалог», – сказав голова Верховної Ради.
Він наголосив, що нинішні поїздки не є передвиборчими, оскільки під час воєнного стану вибори в Україні не проводяться. Натомість, за його словами, парламент має підтримувати постійний діалог із суспільством.
Руслан Олексійович розповів, що напередодні побував у Харкові, вранці – у Полтаві, а після Кропивницького планує продовжити поїздки Україною.
Основною темою став новий Цивільний кодекс
Значну частину виступу Стефанчук присвятив проєкту нового Цивільного кодексу України.
Проєкт №15150 зареєстрували у Верховній Раді 9 квітня 2026 року. 28 квітня парламент прийняв його за основу. У вересні документ включили до порядку денного поточної сесії.
Стефанчук називає документ масштабною рекодифікацією цивільного законодавства. За його словами, робота над ним почалася ще у 2019 році та тривала близько шести років.
Необхідність нового кодексу він пояснює змінами, які відбулися в українському суспільстві з часу ухвалення чинного Цивільного кодексу у 2003 році. Серед таких змін він назвав цифрову економіку, соціальні мережі, штучний інтелект, розвиток цифрових активів, нову судову практику та євроінтеграцію України.
«Право повинно поспівати за цими змінами, які продукує наше життя. Новий кодекс має складатися з дев’яти книг. Серед запропонованих змін – повернення сімейного права до структури Цивільного кодексу, оновлення спадкового та міжнародного приватного права, а також окреме врегулювання низки сучасних цифрових відносин», – зазначив Стефанчук.
Водночас новий Цивільний кодекс України вже викликав помітний суспільний та професійний резонанс. Його положення активно обговорюють правники, юристи, науковці, правозахисники та громадські діячі, які звертають увагу як на масштабність запропонованих змін, так і на окремі норми, що, на їхню думку, можуть створювати ризики для прав людини, сімейних і майнових прав, приватності та доступу до суспільно важливої інформації.
Набувальна давність: що буде з майном переселенців
Під час пресконференції для журналістів одне із запитань стосувалося норми щодо набувальної давності. Йшлося, зокрема, про ситуацію, коли людина тривалий час користується чужим нерухомим або рухомим майном і за певних умов може набути право власності.
Стефанчук наголосив, що ця норма не є новою. За його словами, набувальна давність існує у цивільному законодавстві України ще з 2003 року, а новий кодекс лише переносить її до оновленої системи.
«Основне – це баланс справедливості. В умовах війни необхідно додатково врахувати ситуації, пов’язані з переміщенням людей та окупацією територій», – сказав пан Руслан.
Зйомка людей у громадських місцях і права журналістів
Ще одне питання стосувалося фото- та відеозйомки людей у публічних місцях – чи змінить новий Цивільний кодекс правила, за якими журналісти можуть фіксувати людей у громадських місцях.
Стефанчук заявив, що запропоновані зміни не повинні змінити баланс нинішнього законодавства щодо зйомки у публічних місцях. Водночас він пов’язав подальший розвиток цих норм із європейськими стандартами захисту персональних даних і приватності. Окремо голова парламенту зазначив, що для публічних осіб передбачається інший рівень захисту приватності через їхній суспільний статус.
Коли перейменують Кіровоградську область на Кропивницьку
Одне з питань журналістів стосувалося перейменування Кіровоградської області на Кропивницьку.
На початку вересня Верховна Рада включила відповідний законопроєкт до порядку денного. Законопроєкт був зареєстрований ще у 2019 році. Стефанчук пояснив, що саме включення документа до порядку денного не означає негайного перейменування області.
«Для цього необхідно внести зміни до Конституції України, а під час воєнного стану це неможливо. Тому нинішній крок парламенту необхідний для того, щоб законопроєкт не був втрачений і міг бути розглянутий після завершення воєнного стану. Для нас важлива позиція жителів області», – сказав він.
Сімейне право хочуть повернути до Цивільного кодексу
Окремо журналісти запитали, чи не створить додаткових проблем повернення сімейного права до Цивільного кодексу. Стефанчук відповів, що саме така систематизація була передбачена під час первинної роботи над цивільною кодифікацією. Він пояснив, що в багатьох європейських правових системах сімейне право є частиною приватного права, тоді як окремі сімейні кодекси більш характерні для пострадянських держав.
Водночас у новій редакції, за його словами, пропонується змінити низку положень, зокрема зосередити сімейне право на принципі найкращого інтересу дитини. Щодо дискусійних положень Стефанчук зазначив, що робоча група готова змінювати текст після фахових зауважень.
Коли Цивільний кодекс можуть винести на подальший розгляд
Точної дати завершення роботи над документом Стефанчук не назвав. За його словами, найближчими тижнями плануються додаткові зустрічі з фахівцями у різних регіонах України. Після цього автори мають завершити доопрацювання документа.
Далі, за словами Стефанчука, він планує обговорити проєкт із парламентськими фракціями та групами.
Нагадаємо, у Кропивницькому всі переселенці отримали право на безоплатний проїзд
Читайте також: військових, медиків, волонтерів і освітян відзначили у Кропивницькому до Дня міста
Залишити коментар: