Стратегічне пальне сховають під землю: Кабмін ухвалив постанову

Російські атаки змушують Україну ховати пальне під землю. Кабмін запустив експеримент, у межах якого частину стратегічних запасів дизельного пального зберігатимуть у захищених підземних сховищах.

Нова урядова Постанова № 1037 запроваджує підземне зберігання мінімальних запасів нафтопродуктів у виснажених родовищах, соляних кавернах та магістральних трубопроводах.

Постанова 1037 запускає дворічний експериментальний проєкт щодо впровадження підземного зберігання нафтопродуктів із складу мінімальних запасів. Уряд намагається перенести стратегічний паливний резерв туди, куди не дістануть ворожі засоби ураження — у підземні ємності надр, соляні каверни, виснажені нафтові й газові родовища, а також у глибинні штучні резервуари та навіть лінійні частини магістральних трубопроводів.

До реалізації проєкту Міненерго, Міністерство економіки та довкілля, Державне агентство з управління резервами (ДАУР), АТ «НАК «Нафтогаз України», АТ «Укртранснафта» та АТ «Оператор ринку».

Окрім державних органів, прямими учасниками процесу стають суб’єкти ринку, оператори та відповідальні зберігачі, які відповідно до закону зобов’язані формувати МЗНП, а також адміністратор електронної системи репортингу.

Спеціалізований відповідальний зберігач

Центральною фігурою та оператором усього експерименту визначено АТ «Укртранснафта». Юридично цей статус закріплено як «спеціалізований відповідальний зберігач».

Згідно з визначеними Порядком критеріями, такий зберігач повинен відповідати декільком жорстким умовам:

• Бути юридичною особою, єдиним засновником (учасником) якої є держава, або господарським товариством, де понад 50% акцій прямо чи опосередковано належать державі.
• Відповідати всім базовим вимогам закону до відповідальних зберігачів.
• Мати реальний власний фаховий, технічний та фінансовий потенціал для належного облаштування та подальшої безпечної експлуатації підземних паливних сховищ під час воєнного стану.

На «Укртранснафту» покладено обов’язок забезпечити можливість оперативного розкриття мінімальних запасів, що знаходяться в підземних ємностях, у строки, встановлені чинним законодавством (зокрема, урядовою Постановою № 601 від 23 травня 2025 року).

Де візьмуть резервуари та гроші?

Створення підземної інфраструктури з нуля під час війни — завдання майже нереальне з погляду часу та вартості. Тому Уряд пішов шляхом використання вже наявних державних ресурсів та об’єктів надр.

Міненерго разом із НАК «Нафтогаз України» та АТ «Укртранснафта» зобов’язані залучити майно, що є державною власністю та не підлягає приватизації.

При цьому встановлено жорсткий часовий бар’єр для підготовчих робіт: протягом двох місяців з дня набрання чинності постановою спеціалізований зберігач зобов’язаний погодити з Міненерго прогнозовані строки введення підземних сховищ в експлуатацію та детальні кошториси їхньої реконструкції.

Що вважається підземним сховищем?

Постанова № 1037 дає чіткі визначення та висуває серйозні технічні вимоги до об’єктів інфраструктури, які планується залучити до експерименту. Це унеможливлює використання непідготовлених або аварійних об’єктів надр.

Підземне сховище нафтопродуктів — це цілісний технологічний комплекс, який розташований нижче рівня земної поверхні та призначений для зберігання нафти чи нафтопродуктів. Він складається з сукупності резервуарів, трубопроводів, інженерного обладнання та інших допоміжних елементів.

Такий комплекс може бути створений у природних або штучних ємностях надр (соляних кавернах, виснажених родовищах нафти чи газу, інших геологічних формаціях), у штучних підземних резервуарах або лінійних частинах магістральних трубопроводів.

Важливі податкові та інженерні нюанси

Лінійні частини магістральних трубопроводів, які будуть використовуватися для зберігання нафтопродуктів у межах цього експерименту, юридично класифікуються як акцизні склади пересувні відповідно до Податкового кодексу України (підпункт 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14).

Процедура зберігання не повинна погіршувати фізико-хімічні властивості нафтопродуктів. Зберігачі зобов’язані суворо дотримуватися вимог профільної Інструкції з контролювання якості нафти та нафтопродуктів, затвердженої спільним наказом Мінпаливенерго та Держспоживстандарту від 4 червня 2007 року № 271/121.

Контроль якості є обов’язковим елементом під час приймання-передачі палива до або з підземного сховища.

Обов’язкові ліміти для дизелю

Уряд не просто пропонує бізнесу «спробувати» підземні сховища, а впроваджує для імпортерів та операторів жорстке зобов’язання.

З початку третього базового року (а саме з 2027 року) суб’єкти ринку та оператори зобов’язані зберігати частину обсягів дизельного палива, яка становить не менше 20 відсотків від їхніх загальних обсягів МЗНП, виключно у підземних сховищах нафтопродуктів.

Ця норма суттєво змінить логістику та фінансові плани паливних компаній:

По-перше, вона змушує бізнес виходити на прямий контакт із АТ «Укртранснафта» як спеціалізованим зберігачем або терміново інвестувати у створення та введення в експлуатацію власних підземних резервуарів, що відповідають вимогам безпеки.

По-друге, закон прямо вказує, що створення спеціалізованого зберігача не обмежує права бізнесу будувати власні сховища під землею або користуватися послугами інших зберігачів. Проте всі ці альтернативні сховища мають пройти верифікацію на відповідність жорстким критеріям промислової безпеки, герметичності та обліку.

Договірні відносини, звітність та державний моніторинг

Реалізація експерименту вимагає прозорого юридичного оформлення взаємодії між приватним сектором та державним оператором.

Будь-які відносини між суб’єктами ринку, що формують мінімальні запаси палива, та «Укртранснафтою» як СВЗ, мають оформлюватися виключно шляхом укладення договорів відповідального зберігання.

Урядовий Порядок визначає перелік істотних умов, які обов’язково мають бути прописані в такому договорі:

• Точне визначення місця та обсягу зберігання нафтопродуктів
• Умови безперешкодного фізичного доступу до накопичених запасів
• Детальні умови контролю якості палива згідно з Інструкцією № 271/121 (зокрема, обов’язковий аналіз під час приймання та видачі ресурсу)
• Порядок та умови оплати послуг зберігання, які надає АТ «Укртранснафта»
• Чіткий механізм та черговість компенсації втрат палива
• Межі цивільно-правової відповідальності сторін за невиконання зобов’язань
• Детальний регламент та швидкий алгоритм відбору паливних запасів у разі виникнення кризових ситуацій

Призупинення деяких норм

Для того, щоб експериментальний проєкт міг функціонувати без перешкод, Кабмін на період його реалізації тимчасово зупинив дію підпунктів 4, 6 та 7 пункту 44 загального Порядку створення системи МЗНП (затвердженого Постановою № 1455).

Це дає а учасникам необхідну гнучкість при розгортанні підземної мережі.

Ухвалення Постанови № 1037 — це спроба держави вивести паливну безпеку України на новий рівень. Перехід до підземного зберігання МЗНП є важливим кроком під час затяжної війни.

Вимога щодо обов’язкового зберігання щонайменше 20% дизельного палива під землею з 2027 року є імперативною. Вона не зміниться, оскільки експеримент не скасовує базових вимог Закону про МЗНП.

Після завершення експерименту Міненерго зобов’язане протягом двох місяців подати Кабміну звіт та пропозиції щодо зміни законів. Це означає, що успіх поточного експерименту визначить контури паливного законодавства України на десятиліття вперед.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.