Стріляють у весну. Вона ж цвіте…

Стріляють у весну. Вона ж цвіте.
Дерева виривають із корінням.
Стирають наше щастя золоте,
Вбивають українське покоління.

Віддалено спостерігає світ,
Бо ж сатану бояться зачіпати.
Він хоче знищити увесь наш рід.
Ми ж сіємся і будем проростати

Поміж каміння, в морі, між вітрів,
Між ураганів,  лютих буревіїв.
Бо в нашій крові сила козаків.
Ви ж забирайтесь геть,
повзучі змії.

Я вірю, що Бог зглянеться на нас
І справедлива буде кара – плата.
Який страждальний України час,
Які ж страшні діяння того ката.

Настане свято – той Великий День.
Ісус воскресне, на престолі стане.
І милістю благословить людей,
Війну зупинить і загоїть рани…
Оксана Карп’юк