«Стрипбар і секс-шоп – велика різниця»: чому Львів не може просто винести «заклади для дорослих» із центру
Петиція про перенесення секс-шопів, секс-барів та ерос-барів із центру Львова зібрала необхідні 500 підписів, але провалилася у міськраді: за неї проголосували 23 депутати із 33 необхідних. Уже наступного дня голови всіх фракцій попросили міського голову створити робочу групу. LMN поговорила з автором петиції, депутатом, продавчинею секс-шопу та перехожими. Виявилося, що всі нібито сперечаються про одне, але мають на увазі різне: від вивісок і стрип-барів до законності бізнесу й «морального стану міста».
Від петиції до робочої групи
Електронну петицію «Про перенесення закладів секс-індустрії поза межі центральної частини міста Львова» зареєстрував 6 травня 2026 року священник УГКЦ Юрій, або Юстин, Бойко. Він пропонував винести з історичного центру секс-шопи, секс-бари, ерос-бари та «подібні об’єкти», встановити для них обмеження і визначити території, де вони могли б працювати.
Автор пояснював вимогу захистом суспільної моралі й тим, що площею Ринок та прилеглими вулицями проходять похоронні процесії загиблих військових. Конкретного переліку закладів та адрес у петиції немає. Так само документ не розрізняє магазини інтимних товарів, розважальні заклади й можливу незаконну діяльність.
25 серпня петицію винесли на сесію Львівської міської ради. Директорка юридичного департаменту ЛМР Гелена Пайонкевич пояснила депутатам, що на місцевому рівні рада не може встановити такі обмеження: «Чи маємо ми зараз такі повноваження? На жаль, ні». За проєкт ухвали проголосували 23 депутати, тоді як для рішення було потрібно щонайменше 33 голоси.
Після голосування конфлікт не закінчився. 26 серпня Юстин Бойко зустрівся з керівниками п’яти депутатських фракцій. Вони підписали звернення до міського голови Андрія Садового з пропозицією створити робочу групу.
«Керівники депутатських фракцій ініціюють звернення до Львівського міського голови про створення робочої групи для вирішення питань, які були порушені в електронній петиції», – розповів LMN Юстин Бойко.
За його словами, йдеться не лише про розміщення закладів: «А там питань є дуже багато щодо функціонування закладів секс-індустрії, щодо морального стану міста тощо».
Поки що групи немає: депутати лише звернулися до міського голови з пропозицією її створити. Якщо Садовий підпише відповідне розпорядження, учасники мають вивчити ситуацію в центрі Львова та запропонувати механізми, які не суперечитимуть законодавству.
«Петиція не була інструментом»
Зустріч із Юстином Бойком ініціював голова фракції «Європейська Солідарність» Петро Адамик. На сесії він утримався під час голосування за петицію. Тепер депутат каже, що вважає порушену проблему реальною, однак визнає: вимогу петиції місто виконати не могло.
«Ця петиція, яка була вчора, це не було інструментом. Це було трошки перевищення наших повноважень. Тобто це була така декларативна річ», — пояснив депутат.
Адамик пропонує розкласти питання на окремі частини: перевірити законність перепланувань, погодження вивісок, дотримання вимог у зоні історичної спадщини та, якщо є заяви про порушення закону, передати їх правоохоронцям.
«Як слона треба їсти по шматочках, а не ось так огульно все закинути», — сказав він.
На думку депутата, секс-шоп і стрип-бар не можна автоматично зараховувати до однієї категорії. Водночас до сусідства окремих закладів із храмами він ставиться критично:
«Я точно вважаю, що не має бути напроти церкви стрипбар. Це нелогічно. Може, це вигідно, але це нелогічно».
Хто саме і за якими критеріями визначатиме, що є прийнятним для центру, наразі невідомо. Сам Адамик визнає, що навіть межі центральної частини можуть стати предметом суперечки. Після цього постає наступне питання: куди переносити легальний приватний бізнес – на Сихів, в інший район чи взагалі за межі Львова.
«Допомагаємо людям знаходити щось нове»
Продавчиня секс-шопу на проспекті Шевченка, яка не назвала свого імені, не бачить підстав для перенесення магазину. Вона наголошує: тут продають легальні товари, зокрема контрацепцію, а сам магазин не варто змішувати з іншими закладами, які автор петиції об’єднав під поняттям «секс-індустрія».
«Ми не продаємо щось конкретно агресивне, щось погане. По факту, просто допомагаємо людям знаходити щось нове. Або, наприклад, контрацепцію. По факту, це також речі, котрі людям потрібні», — сказала вона LMN.
Саме тут проходить одна з головних меж цієї дискусії. Секс-шоп є звичайним торговельним закладом, якщо продає дозволені товари й працює відповідно до закону. Його наявність сама собою не свідчить ані про проституцію, ані про діяльність борделю. Якщо ж автори звернення говорять про конкретні незаконні послуги, це мають підтвердити поліція та слідство, а не моральна оцінка вивіски.
«Той, хто шукає проблему, той знайде»
Перехожі, яких LMN опитала в центрі Львова, переважно говорили не про перенесення бізнесу, а про те, наскільки помітні його реклама й вітрини. Один із чоловіків зізнався, що не знає, кому такі заклади потрібні ані в центрі, ані на околиці.
Однак додав:
«Якщо прибрати зовнішню рекламу, вони можуть бути, мені так здається».
Інший перехожий теж вважав, що проблема радше у видимості:
«Я не знаю, кому вони заважають, але вони повинні бути приховані, не повинні бути дуже такі, щоб їх дуже було видно. Я так думаю».
Частина опитаних узагалі не бачить конфлікту.
«Особисто мені не заважають. Ніколи сильно не звертала на них уваги. Мені здається, той, хто шукає проблему, той знайде», – сказала львів’янка.
Ще один чоловік сформулював простіше:
«Ну, якщо не шумно, то хай буде. Ми і так туди не ходимо».
Що може зробити місто
Львівська міськрада не може одним рішенням виселити легальний бізнес із приватного приміщення. Натомість міські служби можуть перевірити погодження вивісок, законність змін у пам’ятках архітектури, дотримання правил благоустрою та інші питання, які вже належать до їхніх повноважень. Поліція – реагувати на конкретні заяви про незаконну діяльність.
Саме це й має з’ясувати запропонована робоча група: скільки таких закладів насправді працює в історичному центрі, чим вони займаються, чи мають порушення і що місто здатне змінити без втручання в законну підприємницьку діяльність. До групи депутати пропонують запросити представників поліції, юридичного департаменту, управлінь архітектури й охорони історичного середовища, а також народних депутатів, якщо для обмежень знадобляться зміни до законів.
Тепер слово за міським головою, який на сесії голосував за петицію. Поки Андрій Садовий не створив робочу групу й не визначив її склад та строки роботи, перенесення «закладів для дорослих» залишається політичною заявою без готового юридичного механізму. А суперечка, схоже, ще навіть не дійшла до головного: що саме місто збирається переносити – секс-шоп, стрип-бар чи заклад, незаконність якого спершу треба довести.
Підготувала Каріна Савка
