Строк на апеляцію сплив раніше, ніж сторона отримала рішення: що має вирішити Велика Палата ВС
У справі № 757/12123/18-ц Велика Палата Верховного Суду має визначити, як застосовувати процесуальне обмеження, якщо можливість своєчасного оскарження залежала не від дій сторони, а від своєчасності виготовлення та оформлення рішення самим судом.
Це друга публікація серії EWS, у якій ми відстежуємо справи ще до появи остаточної правової позиції Верховного Суду.
Цього разу у фокусі — одна з найбільш чутливих процесуальних колізій: співвідношення присічного річного строку на апеляційне оскарження та реальної можливості сторони скористатися правом на апеляційний перегляд.
Рішення виготовлено із запізненням: чи може сторона втратити право на апеляцію
Ця справа ставить принципове процесуальне питання: чи може присічний річний строк на апеляційне оскарження фактично позбавити сторону права на перегляд рішення, якщо сам суд виготовив або належним чином оформив повний текст уже після спливу цього строку?
У чому проблема
Частина друга статті 358 ЦПК України встановлює загальне правило, за яким незалежно від поважності причин пропуску строку, апеляційний суд відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, за передбаченими законом винятками.
Проблема виникає тоді, коли дата, зазначена у самому рішенні, та фактичний момент його виготовлення, електронного підписання і появи в інформаційних системах судової влади істотно розходяться, а доказів належного вручення рішення учаснику справи немає.
У такій ситуації формальне застосування річного обмеження може призвести до того, що сторона втрачає можливість апеляційного перегляду через обставини, які від неї не залежали.
Що має визначити ВП ВС
Перед Великою Палатою поставлено питання про співвідношення присічного строку, передбаченого частиною другою статті 358 ЦПК України, із ситуацією, коли повний текст рішення фактично оформлено та підписано КЕП судді після спливу значного часу, а відомості про його належне вручення стороні відсутні.
Фактично йдеться про межу між принципом правової визначеності та реальним доступом особи до апеляційного перегляду, якщо причиною пропуску строку стали дії або бездіяльність самого суду.
Чому цей кейс важливий
Якщо Велика Палата сформулює виняток або спеціальний підхід для таких ситуацій, судова затримка з виготовленням чи належним оформленням рішення не повинна автоматично перекладати негативні процесуальні наслідки на учасника справи.
Що варто врахувати вже зараз: у спорах щодо поновлення строку на апеляційне оскарження варто фіксувати не лише дату, зазначену в тексті рішення, а й дату фактичного створення електронного документа, накладення КЕП, надсилання стороні та появи рішення в ЄДРСР/електронному кабінеті.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
