Студент магістратури прийшов до ТЦК по довідку про відстрочку, але отримав бойову повістку: як суд оцінив його призов

Дніпропетровський окружний адміністративний суд розглянув справу за позовом військовослужбовця до територіального центру комплектування та соціальної підтримки і військової частини щодо правомірності його призову на військову службу під час мобілізації та подальшого зарахування до списків особового складу військової частини.

Спір виник через те, що на момент призову чоловік був студентом денної форми магістратури, подав документи на оформлення відстрочки, однак рішення щодо його заяви прийнято не було, а самого чоловіка направили на військово-лікарську комісію та згодом призвали на службу.

Суть справи

У серпні 2024 року чоловіка наказом ректора Криворізького національного університету зарахували студентом першого курсу денної форми навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» за спеціальністю «Гірництво».

Відповідно до довідки здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття ним освіти не порушувало послідовності, визначеної законодавством про освіту.

5 вересня 2024 року чоловік звернувся до ТЦК із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Заяву разом з оригіналом довідки здобувача освіти він направив рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення.

Суд установив, що це поштове відправлення ТЦК отримав 10 вересня 2024 року.

Водночас заяву про оформлення відстрочки по суті розглянуто не було, рішення про надання або відмову в наданні відстрочки чоловікові не повідомили.

1 жовтня він особисто прибув до ТЦК, де отримав направлення на військово-лікарську комісію. За результатами медичного огляду його визнали придатним до військової служби.

7 жовтня чоловік знову прибув до ТЦК, цього разу для отримання нового військово-облікового документа та довідки про оформлення відстрочки. Через технічні причини йому видали повістку про явку наступного дня.

8 жовтня замість довідки про відстрочку чоловікові видали бойову повістку із зазначенням часу відправлення. Його зауваження про те, що він прибув для отримання документів щодо раніше поданої заяви на відстрочку, враховані не були.

Окремою обставиною спору стало зарахування чоловіка до університету. 7 жовтня ТЦК звернувся до Криворізького національного університету для перевірки його статусу здобувача освіти. У листі ТЦК просив скасувати наказ про зарахування чоловіка на навчання, посилаючись на питання військового обліку.

8 жовтня університет видав наказ, яким скасував попередній наказ про зарахування чоловіка в частині його навчання на денній формі магістратури.

Однак надалі суд встановив, що цей наказ університету від 8 жовтня був скасований ректором уже 10 жовтня та не був активований в ЄДЕБО. Крім того, відповідно до листа ректора від 15 листопада 2024 року чоловік залишався здобувачем освіти та з університету не відраховувався.

10 жовтня начальник ТЦК видав наказ про призов чоловіка на військову службу під час мобілізації та його направлення до військової частини.

11 жовтня наказом командира військової частини чоловіка зарахували до списків особового складу та поставили на всі види забезпечення.

Після цього він звернувся до адміністративного суду, вимагаючи визнати протиправними та скасувати наказ ТЦК у частині його призову, а також наказ військової частини про зарахування до особового складу.

Позиція ТЦК

ТЦК заперечував проти задоволення позову.

У відзиві зазначалося, що заяву чоловіка про надання відстрочки від 5 вересня 2024 року ТЦК нібито не отримував, а доказів її належного подання позивач не надав.

Також ТЦК стверджував, що навіть у разі подання такої заяви вона не могла бути передана на розгляд комісії, оскільки, за позицією відповідача, чоловік після досягнення 25-річного віку не став на військовий облік військовозобов’язаних, а відстрочка від призову під час мобілізації надається саме військовозобов’язаним.

Крім того, ТЦК посилався на те, що університет скасував наказ про зарахування чоловіка на навчання, а тому, на думку відповідача, підстав для надання йому відстрочки як студенту не було.

За таких обставин ТЦК вважав призов правомірним і просив відмовити в задоволенні позову.

Позиція військової частини

Військова частина також заперечувала проти позову.

У відзиві зазначалося, що зарахування військовослужбовців до списків особового складу здійснюється не на власний розсуд командира, а на підставі іменних списків команд, які надходять від ТЦК.

Чоловіка наказом командира від 11 жовтня 2024 року було зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.

Військова частина наголошувала, що відповідний наказ був виконаний із моменту зарахування чоловіка до особового складу, а тому вважала заявлені вимоги необґрунтованими.

Висновки суду щодо права на відстрочку

Суд у справі № 160/10424/25 виходив із того, що відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову під час мобілізації не підлягають здобувачі вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою та здобувають рівень освіти, вищий за раніше здобутий, із дотриманням установленої законом послідовності.

При цьому саме ТЦК уповноважений перевіряти підстави для надання відстрочки та оформлювати її.

Суд також звернув увагу на правову позицію, відповідно до якої право на відстрочку має бути реалізоване військовозобов’язаним шляхом звернення до уповноваженого органу, а ТЦК, своєю чергою, зобов’язаний прийняти заяву, перевірити наявність підстав для відстрочки та прийняти рішення про її надання або про відмову.

У цій справі суд встановив, що чоловік перебував на військовому обліку як військовозобов’язаний, своєчасно оновив персональні дані, був зарахований на денну форму магістратури та подав до ТЦК заяву про оформлення відстрочки разом із довідкою з ЄДЕБО.

У довідці було зазначено, що поточне здобуття ним освіти не порушує встановленої законом послідовності.

Отже, за висновком суду, чоловік належним чином реалізував своє право на звернення за відстрочкою. Відповідна заява разом із довідкою була направлена рекомендованим листом та отримана ТЦК 10 вересня 2024 року.

Тому твердження відповідача про те, що заява нібито не надходила, суд відхилив як таке, що спростовується матеріалами справи.

Не прийняв суд і доводи про те, що чоловік не перебував на військовому обліку. Відповідач не надав належних та допустимих доказів порушення ним правил військового обліку, тоді як витяг з електронного військово-облікового документа в «Резерв+» підтверджував, що він перебував на відповідному обліку та вчасно оновив свої дані.

Суд окремо відхилив посилання ТЦК на скасування наказу про зарахування до університету. Як установлено під час розгляду справи, наказ від 8 жовтня про скасування зарахування був скасований ректором 10 жовтня, не був активований в ЄДЕБО, а чоловік фактично залишався здобувачем освіти та не був відрахований.

Суд про процедуру призову

Суд установив, що ТЦК не розглянув подані чоловіком документи на відстрочку та не прийняв рішення щодо заяви.

Натомість його направили на військово-лікарську комісію, за результатами якої визнали придатним до військової служби, після чого включили до поіменного списку військовозобов’язаних, призваних та відправлених у складі команди.

На переконання суду, за наявності доказів отримання ТЦК заяви про оформлення відстрочки чоловік не підлягав призову до моменту прийняття відповідного рішення комісією.

Таким чином, ТЦК порушив встановлений порядок призову на військову службу під час мобілізації.

Суд дійшов висновку, що відповідач не навів обставин, які могли б виправдати призов особи, яка на момент призову навчалася на денній формі у закладі вищої освіти, не порушувала послідовність здобуття освіти та вчинила необхідні дії для реалізації свого права на відстрочку.

За таких обставин наказ ТЦК від 10 жовтня 2024 року в частині призову чоловіка та направлення його для проходження військової служби суд визнав таким, що був прийнятий із грубим порушенням процедури та не у спосіб, передбачений законом.

Оскільки наказ військової частини від 11 жовтня 2024 року про зарахування чоловіка до списків особового складу був виданий на виконання наказу про призов, суд визнав його похідним від протиправного рішення ТЦК і також скасував.

Чому суд зобов’язав звільнити чоловіка з військової служби

Суд окремо звернув увагу, що Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» прямо не передбачає такої підстави для звільнення, як «незаконна мобілізація».

Водночас проходження військової служби у цій справі стало безпосереднім наслідком наказу про призов, який суд визнав протиправним та скасував.

Тому для повного й ефективного захисту порушених прав позивача суд вийшов за межі заявлених позовних вимог і зобов’язав військову частину звільнити чоловіка з військової служби та виключити його зі списків особового складу.

Суд зазначив, що саме такий спосіб захисту є достатнім і необхідним для повного припинення порушення прав позивача, навіть попри те, що командир військової частини безпосередньо не вчиняв протиправних дій під час видання свого наказу.

За результатами розгляду справи суд задовольнив позов, визнав протиправним і скасував наказ ТЦК у частині призову чоловіка на військову службу під час мобілізації, а також наказ військової частини про його зарахування до списків особового складу та на всі види забезпечення.

Військову частину зобов’язано звільнити чоловіка з військової служби та виключити його зі списків особового складу. Також суд стягнув на його користь судові витрати зі сплати судового збору з ТЦК та військової частини — по 968,96 грн з кожного відповідача.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.