Суд пояснив, чи звільняють відсутність договору і непроживання від оплати комунальних послуг
Господарський суд міста Києва розглянув справу №910/5518/26 за позовом про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, гарячого водопостачання, абонентського обслуговування, а також інфляційних втрат і трьох відсотків річних. Суд досліджував, чи звільняють власника квартири від обов’язку оплачувати житлово-комунальні послуги відсутність укладеного договору, зареєстрованих мешканців та фактичного проживання у квартирі.
Суть справи
До Господарського суду міста Києва звернувся виконавець послуг з постачання теплової енергії та гарячого водопостачання з позовом про стягнення з власника квартири заборгованості за житлово-комунальні послуги, абонентське обслуговування, інфляційних втрат та трьох відсотків річних. Позивач просив стягнути понад 44 тис. грн, посилаючись на те, що відповідач протягом тривалого часу не оплачував надані комунальні послуги.
Позивач зазначав, що здійснює постачання теплової енергії та гарячої води до багатоквартирного будинку на підставі відповідної ліцензії. Типові індивідуальні договори про надання послуг були оприлюднені на офіційному вебсайті виконавця як публічні договори приєднання відповідно до вимог Цивільного кодексу України та Закону «Про житлово-комунальні послуги». Водночас власник квартири не подав заяви-приєднання, однак, на думку позивача, це саме по собі не звільняє його від обов’язку оплачувати отримані комунальні послуги.
Як встановлено матеріалами справи, право власності на квартиру було зареєстровано за відповідачем у грудні 2021 року. При цьому відповідно до витягу з реєстру територіальної громади у квартирі були відсутні особи, місце проживання яких зареєстровано за цією адресою.
Позивач пояснював, що у будинку відсутній вузол комерційного обліку гарячої води, а відповідач не повідомив виконавця ні про встановлення квартирного лічильника гарячої води, ні про кількість зареєстрованих або фактично проживаючих осіб. За таких обставин нарахування за гаряче водопостачання здійснювалися відповідно до вимог законодавства за нормою споживання з мінімальним розрахунком на одну особу. Також позивач зазначив, що відповідач не сплачував вартість теплової енергії та гарячого водопостачання з березня 2024 року, а абонентське обслуговування — з листопада 2021 року, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка включала плату за теплову енергію, гаряче водопостачання, абонентське обслуговування, інфляційні втрати та три відсотки річних.
Заперечуючи проти позову, відповідач стверджував, що позивач не підтвердив належними доказами фактичний обсяг поставленої теплової енергії та гарячої води, не надав алгоритму здійснення розрахунків, показників вузлів комерційного обліку, документів щодо розподілу теплової енергії між споживачами, рахунків та актів-рахунків, а також інших документів, які б давали можливість перевірити правильність визначення суми боргу. Крім того, відповідач наголошував, що у квартирі ніхто не проживав і не був зареєстрований, а тому нарахування за гаряче водопостачання є безпідставним. Також він вважав, що між сторонами не виникли договірні правовідносини, оскільки заяви-приєднання він не підписував, рахунків не оплачував, а послуг фактично не споживав.
У відповідь позивач зазначив, що відсутність письмового договору не звільняє споживача від обов’язку оплачувати фактично отримані комунальні послуги. Також він звернув увагу, що централізоване теплопостачання здійснюється до всього багатоквартирного будинку, а не до окремої квартири, тому саме по собі непроживання у приміщенні не припиняє виникнення обов’язку з оплати. Позивач наголосив, що відповідач не звертався із заявами про відключення квартири від мереж, не повідомляв про зміну кількості зареєстрованих чи фактично проживаючих осіб, не заявляв претензій щодо якості або обсягу наданих послуг та не звертався щодо проведення перерахунку. Позивач також зазначив, що рахунки формувалися відповідно до вимог законодавства та щомісячно доводилися до відома споживачів шляхом розміщення у поштових скриньках будинку.
Позиція та висновки суду
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва встановив, що позивач є належним виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води до будинку, в якому розташована спірна квартира, а відповідач є її власником. Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» саме власник нерухомого майна є індивідуальним споживачем комунальних послуг та набуває відповідних прав і обов’язків у сфері житлово-комунальних відносин.
Суд зазначив, що житлово-комунальні послуги надаються на договірних засадах, а індивідуальний договір вважається укладеним, якщо після оприлюднення його тексту співвласники багатоквартирного будинку не обрали іншу модель договірних відносин та не уклали окремий договір із виконавцем. При цьому фактом приєднання до умов такого договору може бути не лише підписання заяви-приєднання, а й інші дії, які свідчать про прийняття його умов, зокрема факт отримання послуги.
Разом із тим суд наголосив, що навіть відсутність письмового договору сама по собі не звільняє споживача від обов’язку оплачувати житлово-комунальні послуги. Такий правовий висновок є усталеним у практиці Верховного Суду, який неодноразово зазначав, що споживач зобов’язаний оплатити фактично отримані послуги незалежно від оформлення договірних відносин у письмовій формі.
Оцінюючи доводи відповідача щодо відсутності доказів постачання теплової енергії, суд встановив, що позивач надав належні та допустимі докази функціонування системи централізованого теплопостачання, роботи вузла комерційного обліку, підключення будинку до теплових мереж, показники будинкового лічильника за спірні періоди, документи щодо початку та завершення опалювальних сезонів, а також інші документи, які підтверджують факт надання послуг. Крім того, суд врахував документи щодо тимчасової непрацездатності вузла комерційного обліку та підтвердив, що нарахування за відповідний період здійснювалися у порядку, визначеному законодавством.
Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, господарський суд зазначив, що право споживача на отримання якісних житлово-комунальних послуг нерозривно пов’язане з його обов’язком оплачувати такі послуги. Водночас відсутність договору не є самостійною підставою для звільнення від оплати, якщо послуги фактично надавалися.
Суд також відхилив доводи відповідача про те, що у квартирі ніхто не проживав і не був зареєстрований. Він звернув увагу, що законодавством передбачено спеціальний порядок звільнення від оплати окремих комунальних послуг у разі тимчасової відсутності мешканців. Для цього власник повинен звернутися до виконавця із відповідною заявою, надати документи, що підтверджують відсутність, а у визначених випадках забезпечити відключення та опломбування внутрішньоквартирних мереж.
Як встановив суд, відповідач не звертався до виконавця комунальних послуг із заявами про непроживання у квартирі, не повідомляв про бажання припинити або обмежити отримання послуг, не подавав документів для проведення перерахунку та не вчиняв інших дій, які закон пов’язує з можливістю звільнення від оплати. Також відповідач не подавав претензій щодо ненадання або неналежної якості послуг. За таких обставин суд дійшов висновку, що підстав для звільнення відповідача від оплати комунальних послуг не існує, а надані позивачем послуги вважаються такими, що надавалися належним чином, своєчасно та у повному обсязі.
Оцінюючи заперечення відповідача, суд зазначив, що сам по собі факт непроживання у квартирі не свідчить про припинення обов’язку зі сплати вартості теплової енергії. Власник нерухомого майна зобов’язаний утримувати належне йому майно, а отримання комунальних послуг багатоквартирним будинком породжує відповідні обов’язки для власників приміщень, якщо інше не передбачено законом.
Суд встановив, що матеріалами справи підтверджується функціонування системи централізованого теплопостачання у спірному будинку та надання позивачем послуг протягом усього заявленого періоду. Це підтверджувалося, зокрема, актами постановки вузла комерційного обліку на облік, актами його готовності до роботи в опалювальні сезони, звітами показників будинкового засобу комерційного обліку, нарядами на підключення та відключення будинку від теплопостачання, а також іншими документами, які суд визнав належними і допустимими доказами.
Окремо суд звернув увагу на доводи відповідача щодо відсутності зареєстрованих мешканців та ненарахування плати за гаряче водопостачання. Суд зазначив, що чинне законодавство передбачає спеціальний порядок звільнення від оплати окремих комунальних послуг у разі тимчасової відсутності споживачів. Для цього власник повинен звернутися до виконавця послуг із відповідною заявою, надати документи, які підтверджують відсутність, а у випадках, передбачених законодавством, забезпечити відключення та опломбування внутрішньоквартирних мереж. Однак відповідач таких дій не вчинив.
Крім того, суд встановив, що відповідач не повідомляв виконавця комунальних послуг про непроживання у квартирі, не звертався із заявами про припинення чи обмеження надання послуг, не подавав документів для проведення перерахунку та не повідомляв про зміну кількості зареєстрованих або фактично проживаючих осіб. Також у матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача зі скаргами щодо неналежної якості або ненадання послуг.
Суд дійшов висновку, що доводи відповідача про відсутність договірних відносин, непроживання у квартирі та ненарахування плати за окремі послуги не спростовують обов’язку власника оплачувати житлово-комунальні послуги, які фактично надавалися багатоквартирному будинку. При цьому сам факт відсутності письмового договору або зареєстрованих мешканців не є достатньою підставою для звільнення від виконання такого обов’язку.
Оцінивши всі надані сторонами докази у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позивач довів факт надання послуг, правильність здійснених нарахувань та наявність у відповідача заборгованості. Відтак суд визнав заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, із покладенням на відповідача обов’язку сплатити заборгованість, інфляційні втрати, три відсотки річних та судові витрати відповідно до вимог законодавства.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
