Суд визнав чоловіка батьком дитини і зобов’язав платити аліменти, але «дописав» шлюбні відносини: апеляція це виправила

Чоловік через апеляцію домігся, щоб із судового рішення прибрали висновок про його перебування з матір’ю дитини у фактичних шлюбних відносинах. Він наполягав, що така обставина не була належно заявлена та встановлена, а сам висновок має для нього важливе особисте значення і, на його думку, може мати майнові наслідки.

Однак головне у справі №683/1543/25 залишилося без змін: судово-генетична експертиза показала 99,99% ймовірності батьківства, чоловіка визнали батьком дитини, а аліменти він має сплачувати не з моменту ухвалення рішення про батьківство, а з дня звернення матері до суду.

Хмельницький апеляційний суд водночас пояснив, чому суд не може встановлювати обставини поза межами того, на що посилалися сторони.

Жінка звернулася до суду з позовом про батьківство та аліменти

У травні 2025 року жінка звернулася до суду з позовом про визнання батьківства та стягнення аліментів.

Вона зазначала, що зустрічалася з відповідачем у період, коли він проходив військову службу та перебував у Хмельницькому. За її словами, протягом червня–вересня 2024 року вони проживали разом без реєстрації шлюбу.

Згодом у жінки народилася донька. Оскільки чоловік не подав разом із нею заяву про визначення походження дитини від батька, відомості про батька в актовому записі про народження були внесені відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України — за вказівкою матері.

Позивачка також стверджувала, що після народження дитини відповідач не надавав матеріальної допомоги на її утримання та не займався її вихованням і розвитком.

Жінка просила визнати чоловіка батьком доньки та стягнути з нього аліменти у розмірі 1/4 частини доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

Експертиза показала 99,99% ймовірності батьківства

У межах розгляду справи провели судово-генетичну експертизу.

Згідно з висновком експертизи від 2 березня 2026 року, ймовірність того, що відповідач є біологічним батьком дитини, становила 99,99%.

Матеріалами справи також підтверджувалося, що малолітня дитина зареєстрована та проживає разом із матір’ю.

29 квітня 2026 року Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області задовольнив позов.

Суд визнав відповідача батьком дитини та постановив внести відповідні зміни до актового запису про її народження.

Також із чоловіка стягнули аліменти на утримання доньки, починаючи з 26 травня 2025 року, тобто з дня подання позову, і до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, з відповідача стягнули на користь позивачки 1211,20 грн судового збору та 16 528,28 грн витрат на проведення судово-генетичної експертизи. Ще 1211,20 грн судового збору він мав сплатити на користь держави.

Що чоловік оскаржив в апеляції

Відповідач не просив скасувати рішення про визнання його батьком дитини. В апеляції він оскаржив два інші висновки суду першої інстанції.

Передусім чоловік просив виключити з мотивувальної частини рішення висновок про те, що на час народження дитини він перебував із позивачкою у фактичних шлюбних відносинах.

Він стверджував, що ніколи не перебував із нею у таких відносинах і не проживав разом із нею, а позивачка, на його думку, не надала доказів протилежного.

Чоловік наголошував, що цей висновок має для нього важливе особисте значення, оскільки впливає на його відносини з дружиною. Крім того, він побоювався, що встановлення фактичних шлюбних відносин може в подальшому використовуватися як підстава для майнових претензій щодо поділу майна.

Другий аргумент стосувався аліментів.

Відповідач вважав, що їх необхідно стягувати не з дня подання позову, а лише з моменту, коли суд визнав його батьком дитини.

Апеляційний суд: суд першої інстанції встановив обставину, на яку позивачка не посилалася

Хмельницький апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Колегія суддів нагадала, що цивільне судочинство ґрунтується на принципі змагальності сторін: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Крім того, відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Апеляційний суд звернув увагу на зміст позову.

У ньому жінка зазначала, що перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах протягом червня–вересня 2024 року. Водночас вона не стверджувала, що такі відносини існували саме на час народження доньки.

Отже, за висновком апеляції, у суду першої інстанції не було процесуальних підстав встановлювати, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах на момент народження дитини.

«Позивачка не посилалася на цю обставину як на підставу свого позову», — констатував апеляційний суд.

Крім того, відповідач в апеляційній скарзі вказав, що перебуває у зареєстрованому шлюбі. Апеляційний суд зазначив, що це виключає встановлення обставини щодо його перебування у фактичних шлюбних відносинах з іншими особами.

Тому цей висновок суду першої інстанції було вирішено виключити з мотивувальної частини рішення.

Аліменти — з дня подання позову, а не з дня встановлення батьківства

Із другим аргументом чоловіка апеляційний суд не погодився.

Частина перша статті 191 Сімейного кодексу України прямо передбачає: аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову, а у разі подання заяви про видачу судового наказу — від дня подання такої заяви.

Апеляційний суд також звернувся до практики Верховного Суду.

Зокрема, у постанові від 13 липня 2022 року у справі №766/22653/17 Верховний Суд зазначав, що для визначення моменту, з якого присуджуються аліменти на дитину, юридичне значення має саме час звернення одного з батьків до суду з позовом або заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.

Виняток із цього правила стосується вимог про стягнення аліментів за минулий час.

Такий самий підхід Верховний Суд застосовував і у справах, де одночасно ставилися питання про визнання батьківства та стягнення аліментів.

Хмельницький апеляційний суд послався, зокрема, на постанови Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справі №369/9386/17, від 14 серпня 2024 року у справі №752/16335/20 та від 7 травня 2026 року у справі №404/969/24.

Чому аргумент про аліменти після рішення суд відхилив

Апеляційний суд визнав помилковим тлумачення відповідача про те, що обов’язок зі сплати аліментів мав виникнути лише після ухвалення рішення про батьківство.

У справі було встановлено, що чоловік є біологічним батьком дитини.

Тому, як зазначила колегія суддів, аліментні зобов’язання мають визначатися з моменту, прямо передбаченого законом, — з дати подання позову.

Таким чином, рішення районного суду в частині стягнення аліментів із 26 травня 2025 року апеляційний суд визнав законним та обґрунтованим.

Що вирішив Хмельницький апеляційний суд

Апеляційну скаргу чоловіка задовольнили частково.

Мотивувальну частину рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 квітня 2026 року змінили та виключили висновок про перебування чоловіка і жінки у фактичних шлюбних відносинах на час народження доньки.

В іншій частині рішення залишили без змін.

Отже, чоловік залишається визнаним батьком дитини, відповідні зміни мають бути внесені до актового запису про її народження, а аліменти стягуються від дня подання позову — 26 травня 2025 року, а не від дня ухвалення рішення про встановлення батьківства.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.