Суддя Віталій Попов претендує на місце у ВРП: кар’єра, мотивація та історія з човном у деклараціях
Суддя з понад 30-річним стажем Віталій Попов претендує на посаду члена Вищої ради правосуддя за квотою Верховної Ради. У судовій системі він працює з 1993 року: був суддею та головою Голопристанського районного суду, згодом — суддею і головою Херсонського окружного адміністративного суду, а після початку повномасштабної війни був відряджений до Одеського окружного адміністративного суду.
Водночас улітку 2026 року кандидат також подав документи для обрання членом Ради за квотою з’їзду суддів і став одним із 71 претендента на вісім вакантних місць. Запланований на 2 вересня XXI позачерговий з’їзд суддів, на якому мали обирати членів ВРП, відклали, тож ця процедура для Попова наразі не завершена.
У документах на парламентський конкурс Попов пояснює своє бажання увійти до ВРП необхідністю змін у судовій системі та зазначає, що має понад 33 роки досвіду роботи в ній.
Під час співбесіди Етична рада зупинилася на майні, яке Віталій Попов упродовж кількох років не зазначав у деклараціях. Зокрема, йшлося про човен «Казанка 5М2», який не відображався в деклараціях у 2015–2018 роках.
Попов пояснив, що човен був суттєво пошкоджений і став непридатним для використання. За його словами, він подав до реєстраційного органу заяву та судновий білет для зняття човна з обліку й отримав запевнення, що його виключено з реєстру. Через це суддя перестав декларувати майно.
Згодом Попов перевірив інформацію та з’ясував, що човен із реєстру так і не виключили, після чого знову почав зазначати його в деклараціях. Кандидат визнав, що мав самостійно перевірити цю інформацію.
Запитання виникли й щодо земельної ділянки, якою користувалася родина. Попов пояснив, що декларував проживання в будинку, але окремо не зазначав земельну ділянку, оскільки вважав будинок і землю єдиним майновим комплексом. Це він також назвав своєю помилкою.
Етична рада також детально розпитувала кандидата про джерела коштів, за які його донька у 2019 році придбала квартиру в Одесі.
За словами Попова, він із дружиною продав будинок у Залізному Порту, після чого частину отриманих коштів офіційно подарували доньці. Ще частину грошей надала її бабуся — мати дружини Попова.
Окремі запитання стосувалися приблизно 400 тис. грн, які, за поясненнями кандидата, були заощадженнями тещі із зарплати та пенсії. Попов розповів, що вона тривалий час працювала викладачкою та була доцентом.
На уточнення, чи питав він про її доходи, Попов відповів, що не питав. За його словами, теща пояснила походження грошей особистими заощадженнями та бажанням подарувати їх єдиній онуці.
Питання стосувалися і автомобілів кандидата. У 2017 році Попов отримав від батька Mercedes-Benz, вартість якого при набутті була зазначена як 100 тис. грн. Згодом автомобіль продали за 300 тис. грн.
Попов пояснив, що Mercedes був подарунком від батька, а під час оформлення його оцінили у 100 тис. грн. За словами кандидата, оскільки йшлося про дарування між близькими родичами і зазначена вартість не впливала на податки та збори, особливої уваги сумі вони не приділяли.
На пряме запитання, чи означає це, що 100 тис. грн не були визначені за результатами експертної оцінки, а сторони самі вказали таку вартість, Попов відповів: «Так». Він також зазначив, що експертна оцінка тоді не вимагалася.
Сам кандидат визнав, що тепер розуміє, чому різниця між вартістю при отриманні автомобіля та ціною його подальшого продажу викликала запитання щодо можливого приховування доходів. Водночас Попов заперечив будь-який такий намір.
Запитання Етичної ради виникли і щодо Jaguar, який Попов у 2023 році продав дорожче, ніж становила задекларована вартість його придбання.
Суддя пояснив різницю тим, що придбав автомобіль із технічними несправностями, після чого відремонтував його. Зокрема, за його словами, проводилися роботи, пов’язані з автоматичною коробкою передач.
Попов стверджував, що ремонт здійснювали на СТО у Херсоні та що він зберігав наряди-замовлення й акти виконаних робіт.
За словами Попова, отримати документи зі станції техобслуговування він також не зміг, оскільки після захоплення Херсона підприємство було знищене, спалене та пограбоване. Нова власниця Jaguar, як зазначив кандидат, перебуває за кордоном.
Окремо Етична рада запитала Попова про судові рішення, датовані періодами, коли він офіційно не мав перебувати на роботі.
За озвученою під час співбесіди інформацією Одеського окружного адміністративного суду, з 28 серпня до 1 вересня 2025 року Попов перебував у щорічній відпустці. Водночас у реєстрі за цей період були судові рішення за його підписом у дев’яти справах.
Щодо однієї зі справ кандидат заявив про помилку в даті, яку пізніше виправили окремою ухвалою.
Щодо інших справ Попов визнав свою помилку та пояснив, що 1 вересня вийшов на роботу й підписав сформовані документи.
Етична рада також поцікавилася рішеннями, які кандидат ухвалював у періоди навчання. Попов пояснив, що міг працювати після закінчення навчальних заходів, оскільки робочий день судді ненормований. При цьому він заявив, що нікому не передавав свій електронний ключ для підписання документів.
Майже десять років на чолі одного суду також зацікавили Етичну раду. Під час співбесіди йому поставили запитання про те, що він очолював суд майже десять років — із 2007-го до 2017 року — та чотири рази поспіль призначався або обирався його головою. Попов підтвердив, що до кінця 2017 року безперервно перебував на цій посаді.
Члени Етичної ради поцікавилися, як така ситуація узгоджувалася з обмеженням щодо перебування на адміністративній посаді не більше двох строків поспіль.
Сам Попов погодився, що сенс такого обмеження полягає, зокрема, в недопущенні впливу на суддів та виникнення корупційних ризиків.
Водночас своє повторне обрання він пояснив змінами законодавства. За словами Попова, він виходив із того, що строки перебування на посаді до законодавчих змін не повинні враховуватися при визначенні можливості наступного обрання. Кандидат також послався на відповідну позицію Ради суддів.
На співбесіді з’ясувалося й те, що ВРП була не єдиним напрямом кар’єрного просування Попова останніми роками. Член Етичної ради нагадала, що у 2025 році він брав участь у конкурсі на посади суддів апеляційних адміністративних судів, а тепер претендує на членство у Вищій раді правосуддя.
На запитання, ким він зрештою хоче бути — суддею апеляційного суду чи членом ВРП, — Попов відповів, що незабаром йому виповниться 60 років і часу на подальшу участь у конкурсах до апеляційних судів у нього немає.
За словами кандидата, за 33 роки роботи суддею, з яких 17 років він перебував на адміністративних посадах, він накопичив досвід, який дозволить йому принести більше користі саме у Вищій раді правосуддя.
Одним із напрямів, які Попов хотів би змінити у ВРП, він назвав конкурсні процедури, а також роботу з повідомленнями суддів про втручання в їхню професійну діяльність.
Наприкінці співбесіди Попов визнав, що допускав помилки у питаннях декларування та фінансової дисципліни, однак заперечив, що робив це умисно або намагався приховати майно чи доходи.
«Я звичайна людина, я допускав помилки, на які ви досить доречно звернули увагу. Але хочу зазначити, що це не було умисно, і я жодним чином нічого не приховував», — заявив кандидат.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
