А Європейський суд змусив Україну виплатити йому компенсацію

Трагедія, що сталася у ніч на 26 травня 2023 року на блокпосту в Києві, шокувала Україну ницістю і підступністю ще одного українського «служителя» Феміди.

По суті, це був показовий тест на людяність і доброчесність голови Макарівського райсуду Київщини Олексія Тандира. Він його з ганьбою не пройшов. І ще раз показав усьому світу нікчемність торговців законом, що рядяться у мантії українського правосуддя. На жаль, він такий не один…

У ту трагічну ніч, коли столиця ще не зовсім оговталась від ворожої спроби захоплення міста, коли рашистські диверсанти ще снували околицями і коли на блокпостах несли службу найдосвідченіші нацгвардійці, п’яний суддя вирішив прошмигнути повз них непоміченим.

Він проігнорував вимоги попереджувальних дорожніх знаків, перевищив швидкість і автомобілем Lexus, яким сам керував, збив на смерть 22-річного нацгвардійця, батька трьох дітей Вадима Бондаренка.

Військовий у цей час виконував свої службові обов’язки. Суддю таки зупинили, він роздивився, що накоїв. А далі почав видавати перли з розряду «театру абсурду». Перший класичний для людей його статусу хід: «За кермом був не я, а водій, який втік».

Не пройшло, почав викручуватися далі. Відмовився від тесту на алкоголь. Влаштував показові напади. Прибули лікарі, визначили, що не хворий, і теж запропонували пройти тест на алкоголь. Тандир знову відмовився.

Свідки пригоди стверджують, що фактично діями судді вже керував його молодший брат-адвокат. Він прибув на блокпост дуже швидко і відразу почав разом із суддею «качати права».

Зрештою, аналізи для тесту на алкоголь суддя Тандир здав аж через 18 годин. Причому, знову ж таки свідомо їх сфальсифікувавши.

 

Він надав замість сечі воду та слину. І здавав ці матеріали без жодного супроводу.

Справа затягувалась. 2 червня слідчий отримав висновок експерта про те, що в контейнері, який віддав Тандир, вода та слина. Компонентів сечі (креатиніну та сечовини) експертиза не виявила.

6 червня інший експерт повідомив, що в рідині в контейнері є сечовина, але немає креатиніну. Також у рідині знайшли мікродомішки етанолу, тобто спирту. 26 червня вже третій експерт повідомив слідчого, що в сечі Тандира немає алкоголю.

Слідчий у справі організував ще одну експертизу, щоб зрозуміти, які з отриманих висновків правдиві. Цього разу троє експертів підтвердили, що Тандир віддав на аналіз не сечу, а розбавлену у воді слину з мікродомішками етанолу. Встановити точну концентрацію спирту вони не змогли.

У крові судді Тандира алкоголю експерти «не виявили», слідчий отримав висновок експерта 29 червня. Ось так корпоративна злагодженість робить чорне білим, коли потрібно рятувати своїх.

Однак судово-психологічна експертиза підтвердила свідчення, що в момент аварії суддя був п’яний. Цей висновок експерт зробив на основі трьох відеозаписів із нагрудних камер поліцейських, які були на місці аварії. На відео Тандир хитався, намагався контролювати міміку, зберігати рівновагу і, щоб не впасти, спирався на відбійник. Він говорив повільно, нелогічно і запинався. Коли Тандира попросили дістати документи, замість них він передав окуляри.

Можливо, Тандир відбувся би якимось незначним покаранням і залишився при посаді, як це вдається багатьом його колегам. Але справа вже отримала такий резонанс, що суд вирішив помістити його в СІЗО. Правда, перед цим він встиг розлучитися з дружиною так, що все цінне майно відійшло їй.

У серпні 2024 року Вища рада правосуддя офіційно звільнила його з посади судді. З того часу його так і тримали в СІЗО, хоча, здається, доказів щодо вчиненого ним злочину було достатньо, аби відправити за грати.

Але, як кажуть судові аналітики, у нашої Феміди є свої таємні козирі. По-перше, час. По-друге, можливість підкупу свідків. По-третє, те, що сидіти в СІЗО значно комфортніше, ніж на зоні. Зрештою, ще один козир, про який українські судді не могли не знати. І який уміло розіграли — ЄСПЛ.

Тобто Європейський суд з прав людини, до якого Тандир і звернувся зі скаргою на своїх українських колег. Мовляв, не надали йому можливості скористатися можливістю вийти під заставу, що передбачено європейським законодавством.

Рішення ЄСПЛ від 24 січня 2026 року також здивувало багатьох. Європейський суд з прав людини зобов’язав Україну виплатити Тандиру 2100 євро компенсації. Суд визнав, що тривале тримання під вартою без можливості внесення застави порушило його права. Також держава мусить відшкодувати йому 250 євро судового збору.

І вже 28 січня Святошинський суд Києва вперше за два з половиною роки призначив Тандиру альтернативу арешту — заставу у розмірі 119,8 млн грн. На що Тандир заявив у суді — таких грошей не має, тому зараз він залишається у СІЗО. Йому загрожує до 10 років позбавлення волі.

Втім, система дуже неохоче здає своїх. Є вже приклади зменшення застави в рази навіть для тих, у кого очевидно була можливість сплатити відразу.

Однак, кажуть експерти, суддя-вбивця не поспішає. Бо ще не зібрав усіх пазлів. Наразі в нього вже є рішення ЄСПЛ, яке підтверджує, що українська система правосуддя до нього ставиться упереджено. І хоча суті справи воно не стосується, та з цим уже буде значно легше судитися далі. І, як сказав адвокат родини Бондаренків, доводити, що сам нацгвардієць винен у своїй смерті.

У принципі, аналізуючи усі недавні резонансні судові справи проти членів системи, можна було передбачити всі можливі ходи підсудного. Певно, це нікому не було потрібно. Але якщо це трапилось через некомпетентність прокурора та суддів, то як можна з таким судочинством вимагати прискореного вступу до ЄС?

Анатолій Петраченко