Судова заборона, 143 об'єкти нерухомості та свобода слова – що відомо про справу навколо брата директора ДБР
Печерський районний суд м. Києва заборонив журналістам «Слідство.Інфо» та Центру протидії корупції (ЦПК) публікувати розслідування про майно брата директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова – харківського бізнесмена Олександра Сухачова.
Станом на 8 липня журналісти та правозахисники заявляють, що оскаржуватимуть це рішення, називаючи його небезпечним прецедентом для свободи слова, повідомляє Центр протидії корупції.
Як повідомляють ЦПК та «Слідство.Інфо», вони кілька місяців готували матеріал, у якому йдеться про 143 квартири та офісні приміщення, які належали або належать Олександру Сухачову.
Журналісти також стверджують, що під час роботи над розслідуванням виявили зв'язки, які, на їхню думку, ведуть до Державного бюро розслідувань, очолюваного його братом.
За словами журналістів, ще 24 червня вони надіслали запити про коментар директору ДБР Олексію Сухачову та компанії «ТОВ «Парковий-2», яку пов'язують із його братом. Однак замість відповіді компанія звернулася до суду із заявою про забезпечення майбутнього позову.
Уже 6 липня, коли розслідування готували до публікації, суддя Печерського райсуду Сергій Вовк виніс ухвалу, яка забороняє журналістам поширювати інформацію про майно, угоди та інвестиції Олександра Сухачова.
В ухвалі суд зазначив, що оприлюднення інформації про майновий стан бізнесмена, обставини набуття ним нерухомості та джерела фінансування може завдати йому «непоправної шкоди», яку неможливо буде усунути після виходу матеріалу.
Крім того, суд вважає, що така інформація може містити комерційну таємницю ТОВ «Парковий-2», а сам Олександр Сухачов не надавав згоди на її розголошення.
Виконавча директорка ЦПК Дар'я Каленюк повідомила, що невиконання ухвали може призвести до штрафів і навіть кримінальної відповідальності, однак організація має намір оскаржити це рішення.
«Це пряме обмеження свободи слова та заборона публікувати суспільно важливе розслідування. Ми переконані, що зараз на ЦПК та «Слідство.Інфо» банально тестують інструмент, як заборонити журналістам викривати корупцію», – заявила Каленюк.
У «Слідстві.Інфо» також наголошують, що йдеться не про рішення за результатами розгляду позову, а про тимчасовий захід забезпечення позову ще до його подання по суті. Журналісти заявили, що домагатимуться скасування заборони та права опублікувати матеріал, який, на їхню думку, має значний суспільний інтерес.
Суддя Сергій Вовк раніше не раз опинявся в центрі уваги. Коли у 2020 році НАБУ та САП намагалися притягнути до відповідальності заступника Офісу президента Олега Татарова у справі про квартири Нацгвардії, Вовк зобов'язав генпрокурора забрати цю справу в НАБУ й передати її СБУ, де її згодом закрили. Офіс генпрокурора та Вища рада правосуддя тоді проігнорували заклики покарати Вовка за перевищення повноважень.
У тому ж році він ухвалив рішення на користь Ігоря Коломойського та ПриватБанку, зокрема, зобов'язав державний ПриватБанк виплатити $350 млн (10 млрд грн) компаніям, що пов'язані з братами Суркісами. Це рішення намагалися використати як схему для виведення грошей із державного банку в обхід основних судових процесів.
Вовк також розглядав позови ексзаступника глави Адміністрації Януковича Андрія Портнова. Зокрема, він задовольняв позови Портнова про «захист честі та гідності» проти журналістів-розслідувачів (наприклад, «Української правди» та Руху «ЧЕСНО»), які називали Портнова «проросійським діячем» і «зрадником». Вовк зобов'язував журналістів спростовувати ці фрази.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
