Сумчан запрошують у «Бібліотеку снів»

Авторки – Олександра Садовська та Марина Фенота.

Як часто свідоме і несвідоме мають змогу розгледіти одне одного? Ці два виміри в постійному своєму переплетенні, як нитка піткання і нитка основи, творять полотно нашого буття. Несвідоме приховано від нас і побачити їх звʼязок легше  у снах. Саме там відбувається спіткання вражень від взаємодії фізичного світу і внутрішнього руху психіки. Життя проникає в сни, а сни в життя. Час і простір вібрує, надаючи змогу побачити невимовне, що приходить як осяяння і усвідомлення. Майбутнє, теперішнє і минуле відбуваються одночасно і звучать чудернацькою мелодією, що забувається, як тільки ми прокидаємось. Але іноді її вдається вхопити за хвіст..

Чому саме через лендарт ми поєднуємо ці поняття? Мистецтво – це уособлення духовного життя людини, а лендарт ґрунтується безпосередньо на твердій реальності фізичного світу. Це поєднання  безтілесної думки і матеріалу, народженого самою планетою, з якого створені і ми самі, як найкраще передає ідею взаємозв’язку внутрішнього життя людини з її безпосередніми діями в фізичному світі. До того ж, праця із природними матеріалами має цілющу силу.

Ми наразі не знаємо, як відгукнеться в майбутньому наша діяльність, але вже тепер чуємо його далекий поклик і простягаємо до нього наші руки. Невідомо, коли ми зможемо повернутись в Могрицю, але невпинно тримаємо її в реальності нашого буття своєю творчістю, матеріалізуючи і витягуючи її з мовчазного небуття кожним своїм актом звернення до неї.  Як нитка піткання бігає поміж основою, сновигають наші думки серед атомів і кришталевих решіток, створюючи нову реальність, наскрізний прохід у майбуття.

Вхід вільний.