Цей інструмент військовослужбовець на позивний «Ахіллес» знайшов абсолютно випадково під час патрулювання у Слов'янську. Керована авіабомба окупантів ущент зруйнувала місцеву музичну школу. Проходячи повз завали, боєць помітив уламки, з-під яких виднівся гриф. Інша людина могла б пройти повз, але в серці «Ахіллеса» цей силует відгукнувся щемом і дитячими спогадами.
Як я колись, будучи маленьким хлопчиком, носив її із дому до школи, проходячи дуже довгий маршрут. Тоді вона здавалася для мене такою тяжкою, такою великою. Зараз, піднявши її однією рукою, я дуже здивувався, адже я не міг ну, зрозуміти, як все могло настільки змінитись. Я згадав повністю всіх своїх вчителів, саме час навчання, коли, навчаючись серед одних хлопців, я розвивав свої музичні здібності, - каже рівненський захисник України «Ахіллес».
У шкільні роки «Ахіллес» чотири роки грав у відомому ліцейному хорі хлопчиків «Кобзарик». Каже: щойно відкопав інструмент із-під завалів, одразу вирішив — реліквія має поїхати на Рівненщину, у місце, де колись йому прищепили любов до українських традицій та ідеї нації. Військовий відшукав номер директорки рідного закладу, яка не бачила свого випускника понад десять років.
Представився. Вона одразу повідомила мені, що вона пам'ятає мене, це пройшло вже більше 10 років. І я просто сказав таку річ, що я маю велике бажання, аби даний музичний інструмент залишився саме в цій школі. Незважаючи на те, що там вже немає такого класу і такої секції там бандуристів. Я от переконливо прохав, аби даний музичний інструмент залишився, тому що саме з цих стін, з стін цього закладу все почалося, - додає «Ахіллес».
Для ліцею такий дзвінок із передової став потрясінням. Очільниця закладу Наталія Сосюк згадує: стримати сліз було неможливо. Понівечений, але нескорений інструмент привезли до Рівного лише днями.
Боже, якби ви знали, які наші хлопці-випускники і дівчата, які тримають в руках сьогодні зброю — це надзвичайно неординарні особистості. Що зробив Ілля? Так, здивував. Здивував настільки, що просто, ви знаєте, щеміло серце, плакала душа, розум сприймав це настільки близько, настільки ірраціонально водночас і з іншого боку якось аж фантастично. Як може в знищеному місті, в розбитій школі стояти ця бандура, а значить, жити наш дух. Він знайшов не тільки бандуру, він знайшов себе і дав відповідь на запитання, чого він там, чого він туди пішов. Тут було закладено, в цих струнах, в цих словах, в цих піснях було закладено його дорога, його доля битися за свою державу, - розповідає директорка Обласного наукового ліцею м. Рівне Наталія Сосюк.
За роки повномасштабної війни ліцейська спільнота зібрала понад п’ять мільйонів гривень на допомогу війську та своїм випускникам. Але цей подарунок від бійця став для них безцінним. Залишати в коморі зранену бандуру не збираються.
Ми цю бандуру обов'язково реставруємо, тому що я її тільки вчора забрала. Ми її реставруємо і розмістимо у нашому пантеоні, присвяченому в знак величезної поваги, шани нашим випускникам-захисникам. І, звичайно що, на Покрову, на різні такі національно-патріотичні свята вона буде звучати. Звучати в руках тих, хто вміє тримати цей інструмент, хто вміє розмовляти з цими струнами моєї України, зболеної, але незалежної, - додає Наталія Сосюк.
Тут вірять: понівечені вогнем струни обов'язково зіграють мелодію нашої Перемоги, яку зараз на передовій виборюють сотні випускників ліцею. Зараз «Ахіллес» оголосив терміновий збір на автівку для свого підрозділу, аби ефективніше нищити окупантів та рятувати життя побратимів.
Читайте також: На Рівненщині поліцейські виявили нелегальне випалювання деревного вугілля