СЗЧ і непокора командиру: коли настає адміністративна, а коли кримінальна відповідальність
Розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за схожі діяння залежить від конкретного складу правопорушення, визначеного Кодексом України про адміністративні правопорушення або Кримінальним кодексом України, а також від обставин справи.
Під час кваліфікації враховують характер діяння, його тривалість, спосіб вчинення, умови, наслідки, форму вини, мету та інші ознаки, якщо вони є обов’язковими для відповідного правопорушення.
У Міністерстві оборони навели два приклади, які демонструють відмінності між адміністративною та кримінальною відповідальністю.
СЗЧ: коли передбачена адміністративна, а коли кримінальна відповідальність
За визначені законом випадки самовільного залишення військової частини або місця служби передбачена адміністративна відповідальність за статтею 172-11 КУпАП.
Водночас в умовах воєнного стану самовільне залишення частини або нез’явлення на службу без поважних причин тривалістю понад три доби підпадає під частину п’яту статті 407 Кримінального кодексу України.
Якщо ж установлено, що військовослужбовець мав на меті ухилитися від військової служби, його дії можуть кваліфікувати як дезертирство за статтею 408 КК України.
Отже, для визначення відповідальності мають значення не лише факт залишення частини або нез’явлення на службу, а й тривалість відсутності, обставини та мета дій військовослужбовця.
Відмова виконувати наказ командира: що передбачає закон
Інший приклад стосується невиконання вимоги або наказу командира.
Відмова виконати законну вимогу командира може утворювати склад адміністративного правопорушення за статтею 172-10 КУпАП.
Натомість відкрита відмова виконати наказ начальника кваліфікується як непокора за статтею 402 Кримінального кодексу України. За таке правопорушення в умовах воєнного стану або бойової обстановки передбачено позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.
Від чого залежить вид відповідальності
Як наголошують у Міноборони, вирішальним під час розмежування адміністративного та кримінального правопорушення є не лише тяжкість наслідків, а передусім наявність у діях особи конкретного складу правопорушення.
Кваліфікація діянь за статтями глави 13-Б КУпАП здійснюється з урахуванням усіх обставин їх вчинення та ознак відповідного правопорушення. Якщо дії містять ознаки кримінального правопорушення, застосовують відповідні норми Кримінального кодексу України.
Більше про відповідальність за відмову від виконання законних вимог командира або начальника читайте за посиланням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
