СЗЧ не привід для відмови у довідці про поранення: позиція Верховного Суду
Довідка про обставини травми за формою 5 є одним із найважливіших документів для пораненого військовослужбовця. Саме цей документ змінює стандартне формулювання ВЛК «захворювання пов’язане з проходженням служби» на «поранення пов’язане із захистом Батьківщини» . Це, своєю чергою, визначає розмір одноразової грошової допомоги, рівень пенсійного забезпечення та обсяг соціальних гарантій для військового та його родини.
На практиці отримання цієї довідки часто перетворюється на протистояння з військовою бюрократією. Військові частини часто використовують статус СЗЧ як універсальний привід для відмови у видачі медичних документів та довідок про поранення. Так, СЗЧ є підставою для кримінальної відповідальності, але чи може воно скасувати право на документальне підтвердження бойового поранення?
Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 серпня у справі № 120/14360/24 ставить крапку у цьому питанні. Верховний Суд виклав правову позицію щодо підстав і процедури формування довідки про обставини травми військовослужбовця та відсутності граничного строку звернення за її отриманням.
Позивач, проходив військову службу з лютого 2021 року. Навесні 2022 року, під час безпосередньої участі у захисті Батьківщини, він двічі отримав серйозні травми: вибухова травма, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку та акубаротравма, що було зафіксовано первинною медичною картою. Після цього він перебував на стаціонарному лікуванні.
Після повернення до строю трапилася повторна вибухова травма та акубаротравма, що знову були зафіксовані медичною картою Форми 100 та підтверджені кількома етапами госпіталізації.
У подальшому служба позивача тривала, проте станом на березень 2024 року наказом командира частини його було визнано таким, що не прибув з ВЛК, знято з усіх видів забезпечення та оголошено у СЗЧ.
Представник військовослужбовця звернувся до військової частини із заявою про видачу довідок про обставини травм за 2022 рік, надавши копії медичних документів. Але військова частина листом відповіла відмовою, зазначивши, що питання видачі довідок буде розглянуто лише у разі особистого прибуття лейтенанта до військової частини, оскільки той перебуває у статусі СЗЧ.
Не погодившись із такою відповіддю, військовий звернувся до суду.
Рух справи
Окружний адмінсуд та Сьомий апеляційний адмінсуд повністю відмовили у задоволенні позову. Суди мотивували це тим, що позивач не подавав рапорт у 2022 році», а військова частина нібито не знала про травми, оскільки докази передачі медичних документів у 2022 році відсутні.
Крім того, суди погодилися, що статус СЗЧ вимагає перевірки обставин при особистій явці.
Правова позиція Верховного Суду
Переглядаючи справу у касаційному порядку, колегія суддів КАС ВС скасувала рішення попередніх судів та направила справу на новий розгляд.
Верховний Суд чітко розділив події у часі та за правовою природою. Обставини щодо отримання поранень та лікування позивача стосуються березня – квітня 2022 року, коли військовий належним чином виконував свій обов’язок із захисту Батьківщини.
Водночас статус СЗЧ виник лише з березня 2024 року. Колегія суддів наголосила: факт самовільного залишення частини у 2024 році жодним чином не стосується обставин отримання поранень у 2022 році та не може бути підставою для відмови у фіксації бойових травм. Відмова видати документ на цій підставі є протиправною бездіяльністю.
Військова частина посилалася на те, що боєць звернувся за довідкою лише через два роки після травми. Верховний Суд цей аргумент не прийняв. Суд зазначив, що Наказ Міноборони № 402 не встановлює строку, протягом якого військовослужбовець має звернутися за довідкою про обставини травми. Сам по собі факт, що минуло два роки, не може бути підставою для відмови у видачі такої довідки.
Звернення може відбутися у будь-який час, воно не може бути визнано несвоєчасним, а тривалий час, що минув з моменту травми, не позбавляє частину обов’язку провести перевірку.
Рапорт — не єдиний шлях
Суд першої інстанції наголошував, що відсутності особистого рапорту у 2022 році. Верховний Суд зазначив, що відповідно до Статуту внутрішньої служби та Положення № 402, процес оформлення довідки може ініціювати як сам військовослужбовець через рапорт або заяву представника, так і безпосередньо командування частини на підставі сповіщень чи медичних документів.
Більше того, відповідно до ст. 260 Статуту внутрішньої служби, якщо травма отримана внаслідок дій противника, службове розслідування не проводиться, а довідка має бути складена протягом 5 днів та направлена до медзакладу або ТЦК.
Колегія суддів звернула увагу на Постанову КМУ № 901, яка регулює електронний обмін медичними документами між госпіталями та військовими частинами. Хоча станом на весну 2022 року ця постанова ще не діяла, суди першої та апеляційної інстанцій мали застосувати принцип офіційного з’ясування всіх обставин справи (ст. 242 КАС України) .
Суди повинні були не просто констатувати відсутність доказів поінформованості частини, а надіслати відповідні запити та з’ясувати, чи надходили медичні документи від лікувальних закладів до військової частини у 2022 році іншими каналами. Невиконання цього обов’язку призвело до ухвалення необґрунтованих рішень.
Поранення не можна залишати без документального оформлення
Військова частина не може відмовляти військовослужбовцю в оформленні довідки про обставини травми лише через те, що він звернувся за нею через тривалий час. Сам факт спливу двох років не позбавляє військовослужбовця права отримати документ, необхідний для встановлення причинного зв’язку між пораненням та військовою службою. Положення № 402 передбачає використання такої довідки під час встановлення причинного зв’язку травми ВЛК.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
