СЗЧ після 20 вересня: як повернутися на службу без спрощеної процедури
100-денний строк експерименту, запровадженого постановою Кабміну № 767 закінчився 20 вересня. Разом із ним закрилась і можливість спрощеного повернення із СЗЧ, коли військовослужбовець міг подати рапорт через електронний кабінет, рекрутинговий центр або безпосередньо до обраної військової частини.
Із 21 вересня правила змінилися. Тепер повернення із СЗЧ відбувається за загальною процедурою: ВСП, батальйон резерву, визначення військової частини, кримінальне провадження та судові процедури.
Для тих, хто вперше вчинив СЗЧ під час воєнного стану і хоче повернутися на службу, головною залишається ч. 5 ст. 401 КК України. Вона дозволяє звільнити військовослужбовця від кримінальної відповідальності, якщо він добровільно заявив про намір продовжити службу та отримав письмову згоду командира військової частини.
Але є важлива різниця: після 20 вересня одного бажання повернутися недостатньо — питання звільнення від кримінальної відповідальності проходить саме в судовому порядку.
Як офіційно повідомило Міністерство оборони України, відтепер повернення військовослужбовців, які перебувають у СЗЧ, відбувається за загальним порядком.
Процедура повернення: ВСП, батальйони резерву та кінець вільного вибору частин
Перша і одна з головних змін, із яким стикається військовий після 20 вересня, — це припинення дії спрощеного механізму, який дозволяв обирати військову частину для подальшого проходження служби.
Загальний же порядок передбачає наступні покрокові дії.
Військовослужбовець, який вирішив добровільно припинити СЗЧ, може звернутися до підрозділів Військової служби правопорядку — Центрального управління ВСП у м. Києві та Київській області, відповідних територіальних управлінь або зональних відділів.
У підрозділі ВСП військовий проходить первинну реєстрацію та встановлення особи, після чого отримує припис для направлення до визначеного батальйону резерву.
В той же час військовослужбовець має право самостійно прибути безпосередньо до визначеного батальйону резерву.
З моменту прибуття до батальйону резерву запускається механізм. Не пізніше трьох діб командир батальйону резерву видає наказ про включення військовослужбовця до списків тимчасово прибулого особового складу та визначає йому службові завдання.
Командир резервного батальйону через правоохоронні органи перевіряє наявність відомостей у Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР) щодо кримінального провадження за ст. 407 або ст. 408 КК України.
Також командир повідомляє про прибуття військовослужбовця військову частину, з якої було вчинено СЗЧ.
Найважливіша практична деталь: командири батальйонів резерву під час розподілу особового складу приймають та враховують рекомендаційні листи (письмові згоди) від бойових бригад, які потребують пріоритетного комплектування.
Якщо військовослужбовець надає рекомендаційний лист від військової частини забезпечення, такий документ командиром резервного батальйону не враховується.
У такому разі військовослужбовець направляється до військової частини, визначеної для пріоритетного комплектування.
Добровільне прибуття до ВСП чи батальйону резерву — це лише частина шляху. З точки зору кримінального провадження, сам факт повернення не припиняє автоматично кримінальну відповідальність за ч. 5 ст. 407 КК України — самовільне залишення частини або нез’явлення вчасно на службу в умовах воєнного стану — чи за ст. 408 КК України — дезертирство.
Спеціальну можливість звільнення від кримінальної відповідальності для військовослужбовців, які бажають повернутися до проходження служби, передбачає частина 5 статті 401 КК України.
Для застосування ч. 5 ст. 401 КК України необхідна сукупність передбачених законом умов.
- Механізм застосовується до особи, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтею 407 або 408 КК України.
- Військовослужбовець повинен добровільно заявити про намір повернутися до проходження військової служби. При цьому закон не встановлює окремої вимоги, що таке звернення обов’язково має відбутися до розшуку або затримання особи.
- Військовослужбовець звертається до слідчого, прокурора або суду з клопотанням про намір повернутися до військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
- До матеріалів провадження має бути долучена письмова згода командира (начальника) військової частини на продовження військовослужбовцем проходження військової служби.
Після виконання передбачених законом умов матеріали передаються до суду. Саме суд приймає остаточне рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Що відбувається з грошима за Законом № 4392-IX
Тривалий час існував міф, нібито після повернення зі СЗЧ держава зобов’язана виплатити недоотримане грошове забезпечення за весь період відсутності. Законодавство встановлює протилежні правила.
Відповідно до Закону України від 30 квітня 2025 року № 4392-IX та частини 2 статті 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» період СЗЧ не зараховується до вислуги. Час із дня самовільного залишення військової частини або місця служби до дня повернення до виконання обов’язків військової служби не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та вислуги років для виплати надбавок за вислугу років і призначення пенсії.
У період СЗЧ виплата грошового забезпечення, здійснення продовольчого, речового та інших видів забезпечення припиняються. На військовослужбовця у цей період також не поширюються передбачені законодавством пільги та соціальні гарантії у встановлених законом випадках.
Поновлення після повернення.
Відновлення проходження служби та відповідних видів забезпечення пов’язується з фактичним поверненням військовослужбовця до виконання обов’язків військової служби у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, після набрання законної сили ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності суд зобов’язує особу невідкладно, але не пізніше 72 годин, прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Неприбуття у встановлений строк може мати кримінально-правові наслідки, однак питання про наявність нового складу кримінального правопорушення вирішується з урахуванням усіх фактичних обставин та ознак відповідного складу злочину.
Судова практика: коли суд звільняє, а коли відмовляє
Право прийняти остаточне рішення про застосування ч. 5 ст. 401 КК України належить суду, а судова практика демонструє важливі процесуальні нюанси.
Успішний кейс у справі № 552/7442/26
Київський районний суд міста Полтави ухвалою від 12 серпня вирішив питання про звільнення військовослужбовця від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, оскільки він щиро бажає продовжити військову службу.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченого та зазначила, що військовий обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке він вчинив уперше.
За наявності письмової згоди командира військової частини на продовження військової служби, суд звільнив військовослужбовця від кримінальної відповідальності, закрив кримінальне провадження та визначив необхідність його повернення до проходження військової служби.
Справа хмельницького апеляційного суду № 682/960/24
За вироком суду першої інстанції військовослужбовець отримав 5 років позбавлення волі за СЗЧ, вчинене у жовтні 2023 року.
Під час апеляційного розгляду військовослужбовець подав клопотання про застосування ч. 5 ст. 401 КК України та надав письмову згоду командира військової частини на продовження проходження служби на посаді майстра ремонтно-механічної майстерні.
Хмельницький апеляційний суд скасував обвинувальний вирок, звільнив військовослужбовця від кримінальної відповідальності та закрив кримінальне провадження.
Військовослужбовця після СЗЧ було виявлено представниками ВСП, однак ця обставина сама по собі не стала перешкодою для подальшого застосування ч. 5 ст. 401 КК України.
Негативний кейс у справі № 129/594/25
Розглянемо ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 12 червня 2026 року.
У кримінальному провадженні за ч. 5 ст. 407 КК України прокурор звернувся з клопотанням про звільнення військовослужбовця від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України. Була також наявна згода на продовження проходження військової служби.
Однак на момент розгляду цього питання військовослужбовець перебував під вартою в межах іншого кримінального провадження.
Суд відмовив у задоволенні клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за СЗЧ, виходячи, зокрема, з того, що за наявних обставин особа об’єктивно не могла виконати вимогу щодо фактичного повернення до військової частини та продовження військової служби.
Поради та алгоритм дій для військовослужбовця
Завершення спрощеного експериментального проєкту, запровадженого Постановою № 767, повернуло процедуру добровільного повернення із СЗЧ до загального порядку.
Проте механізм звільнення від кримінальної відповідальності продовжує працювати для військовослужбовців, які відповідають установленим законом умовам і мають намір продовжити військову службу.
Добровільне звернення з клопотанням про намір продовжити проходження військової служби є однією з основних умов застосування ч. 5 ст. 401 КК України. При цьому сам факт розшуку, виявлення чи затримання особи не означає автоматичної втрати можливості скористатися цим механізмом.
Після завершення експериментального проєкту рекомендаційні листи від військових частин забезпечення батальйонами резерву не враховуються. Розподіл здійснюється з урахуванням потреб військових частин пріоритетного комплектування.
Письмова згода командира (начальника) військової частини на продовження проходження військової служби є прямо передбаченою законом умовою застосування ч. 5 ст. 401 КК України.
Наявність іншого кримінального провадження, особливо якщо до військовослужбовця застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може фактично ускладнити або унеможливити негайне повернення до проходження військової служби та вплинути на рішення суду.
З усіх питань щодо добровільного повернення на військову службу військовослужбовці можуть звертатися на офіційну гарячу лінію Міністерства оборони України за коротким номером 1519.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
