«Так живе пам’ять» — це новий практичний гайд Платформи Меморіал про практики вшанування, що виникають в Україні під час війни. Видання описує ініціативи, які вже реалізовані: від секторів почесних поховань і Алей Героїв у центрах громад — до забігів, стипендій, книгарень і цифрових архівів.
Гайд адресований насамперед родинам полеглих військових — тим, хто хоче вшанувати свою людину гідно, але не знає, з чого почати. А також громадам, друзям і побратимам, які беруться за ініціативу пам’яті вперше.
Ідея гайду належить Гаяне Авакян, співзасновниці Платформи Меморіал, і Софії Мартинюк, дизайнерці і керівниці підрозділу з меморіалізації Ірпінської міської ради. Упорядницею стала Віта Сахнік — журналістка з моніторингу меморіальних кейсів.
Серед експертів, які долучилися до створення видання:
- Дарка Гірна — дослідниця досвіду України та інших країн у вшануванні пам’яті військових, авторка YouTube-каналу «Обличчя Незалежності», окремо вивчає військові некрополі, співавторка гайду
- Антон Лягуша — дослідник публічної історії та меморіалізації, академічний директор програми «Дослідження пам’яті та публічна історія» Київської школи економіки, співавтор гайду
- Іван Стичинський — історик, доктор філософії, співробітник Українського інституту національної пам’яті, співавтор гайду
- Оксана Довгополова — кураторка платформи культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, докторка філософських наук, рецензентка гайду
Найбільший розділ присвячений живій пам’яті, формам вшанування поза монументами. Автори виділяють шість вимірів живої пам’яті. Пам’ять як дія — це меморіальні забіги, фестивалі та мистецькі події. Як простір — алеї, стадіони, майстерні, кафе й книгарні. Як продовження справи — ферми, бізнеси та соціальні проєкти, що ведуть далі справу загиблих. Ще три виміри — культурна спадщина, спільнота і турбота: книжки й архіви, локальні ініціативи, стипендії та допомога родинам. Здебільшого такі ініціативи створюють ті, хто знав полеглих особисто.
«Ми не можемо повернути загиблих, не можемо скасувати втрату і не можемо прожити їхнє життя замість них. Але можемо зробити так, щоб смерть не стала останньою крапкою в історії людини. Можемо продовжити її голос, справу, цінності, мрію, турботу про інших, її присутність у культурі та зв’язок із місцем і спільнотою», — Антон Лягуша.
Завершують видання десять питань для тих, хто планує меморіальний проєкт, і довідник із корисними посиланнями, відео та кейсами.
Прочитати гайд можна на сайті Платформи Меморіал за посиланням https://memorial.ua/articles/dosvid-pamiati/guide-to-memorial-practices