«Так, як було, вже не буде»: бізнес закликав будувати кадрові стратегії на 5–10 років

Українському бізнесу варто відмовитися від очікування «повернення до норми» та вже зараз будувати кадрові стратегії з горизонтом п'ять-десять років. Учасники панельної дискусії «Ринок праці та кадрові стратегії – час активної адаптації» на Wisdom Summit 2026 заявили, що кадрова криза стала новою реальністю, а головними викликами залишаються демографія, дефіцит людей, хронічний стрес і війна.

Засновниця БФ «Життєлюб» Тіна Ніколова наголосила, що нинішні зміни не є тимчасовими, а визначатимуть розвиток ринку праці ще багато років.

«Сьогодні ми шукаємо рішення, які будуть формувати кадрову політику за п'ять і десять років. Ця ситуація не тимчасова, вона пов'язана ще й із демографічними викликами, які нікуди не зникнуть ані за п'ять, ані за сім років», – зазначила вона.

За її словами, криза стала переломним моментом, коли звичні інструменти більше не працюють, а бізнесу й державі необхідно спільно формувати нову модель ринку праці.

Засновник EFI Group Ігор Ліскі вважає, що нинішню ситуацію вже не можна назвати просто кризою.

«Я називаю це не кризою. Це ідеальний шторм. Вчора розбомбили склад, перед підприємством чергує ТЦК, половина співробітників виїхала, людей не вистачає, і ти взагалі не можеш нічого спланувати», – сказав він.
«Єдине, що ми точно знаємо – так, як було, вже не буде. І саме з цієї реальності треба виходити», – додав Ліскі.

Операційна лідерка HC-департаменту мережі мультимаркетів «Аврора» Ганна Приходченко зазначила, що компанії вже змушені повністю переглядати підходи до найму.

«Це наша нова нормальність. Ми маємо адаптуватися і активувати таланти всередині компанії. Поняття «масовий рекрутинг» уже не працює – навіть пошук продавця чи працівника складу сьогодні потребує індивідуального підходу», – наголосила вона.

Водночас Sales & Partnership Director дослідницької компанії Gradus Дар'я Нагаєва звернула увагу на ще один довгостроковий ризик – накопичений стрес працівників.

За її словами, дослідження показують, що навіть якщо люди демонструють зовнішню стійкість, психологічне навантаження продовжує накопичуватися.

«Те, що люди говорять, що вони не так стресують, не означає, що вони недостресовані. Це накопичувальний ефект, який у майбутньому призведе до наслідків, і з цим потрібно працювати вже зараз», – підсумувала Нагаєва.

Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що жінки самі просять меншу зарплату: нове дослідження показало, звідки починається гендерний розрив у доходах. Експерти радять активніше вести переговори щодо оплати праці та не занижувати власні очікування без причин.