Тальнівщина попрощалася із 25-річним Захисником Сергієм Снігуром

10-09-2026 12:28
news-image

6 вересня у селі Хацьки Степанівської громади Черкаського району відбулося поховання нашого земляка, тальнівчанина Сергія Юрійовича Снігура, позивний — «Птах».

Сергій народився 27 березня 2001 року в місті Тальне. Тут минули його дитинство, юність, шкільні роки, тут починався його дорослий шлях.

З дитинства Сергія виховувала його бабуся — Галина Василівна Снігур. Вона була для онука найближчою людиною, огортала його любов’ю і турботою, підтримувала та вірила в нього, мріяла про його щасливе майбутнє.

Сергій відвідував дитячий садочок «Ромашка», закінчив дев’ять класів Тальнівської загальноосвітньої школи №2. Згодом навчався у Черкаському професійно-технічному училищі №21, де здобув професії офіціанта, касира та контролера.

Працював у магазині «Делікат» у Черкасах, на будівництві в Черкасах та Умані. Брав участь і в будівництві магазину «ТРАШ» у рідному Тальному. Був молодим, працьовитим чоловіком, який будував власне життя, працював і мріяв про майбутнє.

21 січня 2026 року Сергій підписав контракт із Збройними Силами України та став на захист України.

Під час військового навчання він зустрів свою кохану — Таїсу. Вони покохали одне одного й у квітні 2026 року стали подружжям. Таїса також є військовослужбовицею.

Їхнє сімейне життя лише починалося. Попереду мали бути спільні роки, родинні радощі, мрії та плани. Але війна безжально змінила їхню долю.

28 серпня 2026 року Сергій Снігур, позивний «Птах», загинув на бойовій позиції під час виконання бойового завдання внаслідок удару ворожого дрона поблизу села Бувалине Конотопського району Сумської області.

Йому було лише 25 років.

У такому віці життя тільки починається. Попереду мало бути ще стільки доріг, зустрічей, родинних моментів, здійснених мрій. Та війна забрала у Сергія найдорожче — його життя.

Сьогодні біль цієї втрати розділяє і Тальнівська громада.

Висловлюємо щирі співчуття бабусі Сергія — Галині Василівні Снігур, його дружині Таїсі, дядькові Максиму Олександровичу Снігуру, який нині також захищає Україну, дядькові Сергію Олександровичу Снігуру, рідним і близьким, друзям, знайомим та побратимам.

Неможливо словами зменшити біль від втрати найдорожчої людини. Але ми можемо пам’ятати.

Пам’ятати його молодим.

Пам’ятати його добрим і працьовитим.

Пам’ятати його як чоловіка, який у найважчий для країни час став на її захист.

Дякуємо тобі, Сергію, за мужність. За службу. За Україну. За життя, віддане заради її свободи.

Тальнівщина пам’ятатиме свого земляка — «Птаха», який відлетів у вічність, захищаючи рідну землю.

Вічна слава і світла пам’ять Захиснику України Сергію Юрійовичу Снігуру.

Низький уклін Герою.

Пресслужба Тальнівської МТГ

 Україна повертає воду на поля: навіщо держава відроджує меліорацію