Таємне завдання Путіна: NYT розкрив стратегію Кремля щодо Молдови, ЄС і НАТО
Наприкінці 2025 року у Кремлі відбулася закрита нарада, на якій президент РФ Володимир Путін поставив російським військовим і спецслужбам завдання - домогтися розвалу НАТО та Євросоюзу зсередини. Одним із ключових напрямів цієї стратегії стала Молдова. У цій країні Москва розгорнула масштабну операцію впливу - від підкупу виборців і дезінформації до підготовки людей до можливих силових провокацій.
Про це пише The New York Times.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Санду жорстко відреагувала на указ Путіна про паспорти для Придністров'я
За даними джерел видання, нарада відбулася у грудні 2025 року. Публічно Путін у той період звинувачував європейських лідерів у нібито "розпалюванні істерії" навколо російської загрози, а російські чиновники заперечували втручання у справи Молдови.
Однак під час секретного обговорення кремлівський очільник намагався донести протилежне повідомлення, стверджують посадовці з двох країн, обізнані з цією подією. За їхніми словами, Путін повідомив порисутнім на зустрічі, що метою на 2026 рік має бути "розпад НАТО та ЄС зсередини".
Раніше про схожі оцінки повідомляв The Wall Street Journal із посиланням на американську розвідку. За цими даними, Росія може спробувати розколоти НАТО, перевіривши готовність союзників виконувати зобов'язання щодо колективної оборони, закріплені у статті 5 договору. Серед можливих сценаріїв WSJ називав обмежене до однієї з країн східного флангу НАТО - за зразком анексії Криму 2014 року.
У стратегії Кремля, особливе значення, за оцінками західних розвідок, має Молдова. Країна не є членом Європейського Союзу чи НАТО, однак має стратегічне розташування, перебуваючи між країнами-членами альянсу та Україною.
За даними NYT, Москва розглядає контроль над Молдовою як один із пріоритетів після України. Саме тому російська кампанія впливу на Молдову стала однією з наймасштабніших операцій Кремля за межами України.
Карту з планами вторгнення російських військ у Придністров'я - сепаратистський регіон Молдови з російським військовим контингентом - на початку війни оприлюднив президент Білорусі. Цю мету Росія не реалізувала.
NYT поспілкувалося з учасниками російських операцій, молдовськими правоохоронцями та представниками розвідок США і Європи, і на основі цих розмов провело власне розслідування.
За словами радника президента Молдови Станіслава Секрієру, Москва прагне перетворити країну на плацдарм для тиску на Україну та ЄС, тому останніми роками значно наростила ресурси, спрямовані на Молдову.
Журналісти з'ясували, що Росія використовувала одразу кілька інструментів впливу:
- кібератаки;
- дезінформацію;
- підкуп виборців;
- фінансування проросійських політичних сил;
- роботу з православними священниками.
Під час парламентських виборів 2025 року російські структури, за даними молдовської влади, намагалися вплинути на виборців через масштабну схему незаконного фінансування. Москва також використовувала мережі, пов'язані з молдовським бізнесменом Іланом Шором, який перебуває в Росії.
Молдовські правоохоронці зафіксували масштабний підкуп виборців на сотні мільйонів доларів, організацію протестів і поширення проросійської пропаганди. За даними NYT, спецслужби РФ працювали з православним духовенством Молдови. Сотні священників могли отримувати гроші за залучення виборців та поширення проросійських тез. Також Москва створила мережу таборів у Сербії, Боснії та під Москвою для підготовки громадян Молдови до силового втручання у вибори. Інструкторами, за словами західних розвідників, були агенти, пов'язані з військовою розвідкою ГРУ.
Росія традиційно заперечує втручання у справи інших держав. Речник Кремля Дмитро Пєсков назвав звинувачення щодо Молдови безпідставними.
Водночас західні розвідки вважають, що Москва не відмовилася від спроб послабити європейські держави та НАТО. За словами джерел NYT, приватні настанови Путіна своїм спецслужбам суттєво розходяться з офіційною позицією Москви.
12 серпня міністр оборони Молдови Анатолій Носатий на пресконференції відмовився відповідати журналістці російською мовою. Перервавши її запитання, він відповів румунською: "Я вас не розумію". Після цього журналістка повторила питання румунською, і міністр відповів на нього, подякувавши їй за використання державної мови.
