Таємниця усиновлення та подробиці приватного життя: Омбудсману хочуть відкрити доступ до закритих судових засідань
Закриті судові засідання, на яких можуть розглядати подробиці приватного життя, таємницю усиновлення або іншу захищену законом інформацію, пропонують зробити доступними для Омбудсмана та його представника. Водночас Уповноваженого з прав людини хочуть звільнити від судового збору в окремих категоріях справ.
Однак ці зміни викликали зауваження: парламентські експерти попередили про можливість доступу до будь-якого закритого засідання в цивільному процесі, Мін’юст поставив під сумнів необхідність нововведення, а Мінфін виступив проти нової пільги.
Відповідні положення містить законопроєкт №13249, який Комітет Верховної Ради з питань правової політики розглянув 16 жовтня та рекомендував парламенту прийняти за основу.
Що зміниться для Омбудсмана
Законопроєкт передбачає внесення змін до частини десятої статті 7 Цивільного процесуального кодексу України.
Наразі під час закритого судового засідання можуть бути присутні лише учасники справи, а за необхідності — свідки, експерти, спеціалісти та перекладачі.
Автори документа пропонують доповнити цей перелік Уповноваженим Верховної Ради з прав людини або його представником.
Йдеться про засідання, які проводяться без вільного доступу сторонніх осіб, зокрема для захисту таємниці усиновлення, приватного життя учасників справи чи інформації, що охороняється законом.
При цьому законопроєкт не визначає окремих умов, за яких Омбудсман або його представник зможуть бути присутніми на таких засіданнях.
Коли Омбудсман не сплачуватиме судовий збір
Ще одна запропонована зміна стосується статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Омбудсмана пропонують звільнити від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, якщо він звертається до суду для захисту прав і свобод осіб, які не можуть зробити це самостійно через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність.
У пояснювальній записці автори зазначають, що необхідність таких змін пов’язана, зокрема, з випадками неналежного виконання обов’язків опікунами та піклувальниками, а також відсутністю належної реакції місцевої влади на порушення прав вразливих категорій населення.
Водночас запропоноване звільнення від судового збору не є загальним і стосується саме визначених законопроєктом випадків звернення Омбудсмана до суду.
Які зауваження висловили Мін’юст та експерти
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради звернуло увагу, що запропонована редакція фактично дозволяє Омбудсману або його представнику бути присутніми на будь-якому закритому судовому засіданні в цивільному процесі.
На думку управління, необхідно уточнити, у яких саме випадках вони можуть брати участь у таких засіданнях та які функції виконуватимуть.
Крім того, експерти зауважили, що законодавство не розкриває поняття осіб, неспроможних самостійно захистити свої права через фізичний стан, вік або дієздатність. Це може призвести до неоднозначного застосування запропонованої пільги зі сплати судового збору.
Міністерство юстиції взагалі вважає недоцільним внесення змін до статті 7 ЦПК України.
У відомстві послалися на чинну статтю 56 ЦПК, яка вже дозволяє Омбудсману звертатися до суду, брати участь у розгляді справ та вступати у справи, відкриті за заявами інших осіб. У такому разі він користується відповідними процесуальними правами, зокрема може брати участь і в закритих судових засіданнях.
Також Мін’юст звернув увагу на можливу неузгодженість нумерації положень Закону «Про судовий збір». Запропонований новий пункт 29 перетинається з нумерацією змін, передбачених Законом «Про захист прав споживачів» №3153-IX, набрання чинності яким пов’язане, зокрема, з припиненням або скасуванням воєнного стану.
Мінфін виступив проти нової пільги
Міністерство фінансів не підтримало законопроєкт у частині звільнення Омбудсмана від судового збору, оскільки це може призвести до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету.
На можливі фінансові наслідки звернула увагу й Державна судова адміністрація України. Кошти судового збору, зокрема, використовуються для забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.
Водночас Верховний Суд та Уповноважений Верховної Ради з прав людини підтримали прийняття законопроєкту. Рада суддів України також висловила підтримку, наголосивши на необхідності дотримання незалежності судової влади.
Попри висловлені зауваження Комітет з питань правової політики рекомендував включити законопроєкт №13249 до порядку денного шістнадцятої сесії Верховної Ради та за результатами першого читання прийняти його за основу.
Законопроєкт пов’язаний із ширшою реформою інституту Омбудсмана — проєктом закону №13181, який парламент прийняв за основу 26 травня 2026 року та який наразі готується до другого читання.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
