Трамп розпочинає нову торгову війну

Адміністрація президента США готує нові мита для 60 країн світу. Хто опиниться під ударом та якими будуть кроки у відповідь?

Уряд США під керівництвом Дональда Трампа оголосив про введення додаткових торговельних мит проти майже 60 країн через “недотримання заборони на постачання продукції, виготовленої із застосуванням примусової праці”. Як новий виток торгової війни вплине на світову економіку?

Найбільший крок Трампа у відновленні мит

Оновлені тарифні ставки становитимуть від 10% до 12,5% і набрали чинності з 25 липня.

“Це найбільший крок адміністрації Трампа з відновлення своєї тарифної політики після того, як Верховний суд США скасував частину попередніх мит”, - пише Bloomberg.

Нагадаємо, у лютому поточного року Верховний суд скасував частину мит через те, що адміністрація перевищила свої конституційні повноваження та без згоди Конгресу використала механізми надзвичайного стану. Судді наголосили, що право регулювати міжнародну торгівлю та встановлювати податки належить саме законодавчій гілці влади, тому використання виконавчих указів для таких масштабних обмежень визнали юридично необґрунтованим.

Адміністрація Трампа пояснила запровадження нових зборів результатами розслідування, яке встановило, що близько 60 торговельних партнерів США недостатньо протидіють використанню примусової праці у своїх ланцюгах постачання.

“Нові заходи спрямовані на захист американських працівників і боротьбу з використанням примусової праці у світовій торгівлі”, - заявили у Білому домі.

Держави, де вже діють власні застереження щодо продукції підневільної праці, зокрема Велика Британія, Індія, Канада та Мексика, сплачуватимуть 10-ий % збір. Для більшості інших ринків стандартна ставка становить 12,5%, хоча завдяки чинним домовленостям постачання з ЄС та Тайваню обмежили тими ж 10%, а продукцію з Японії, Південної Кореї й Швейцарії обклали митом до 12,5%. Водночас нові правила не зачеплять товари, які вже регулюються окремими галузевими тарифами, зокрема паливо, агрохімію, продовольство, автомобілі, метали та медикаменти, а також вантажі, що транспортуються в межах тристороннього Північноамериканського торговельного пакту між США, Канадою та Мексикою.

Низка держав вже висловила обурення діями Білого дому. Канберра назвала чергові обмеження безпідставними, у Сінгапурі наголосили на повній відсутності для них економічної логіки, а Токіо має намір вимагати від Вашингтона підтвердження, що нові правила не порушують раніше укладені угоди між країнами.

Спеціальні мита для Канади

За день до ведення глобальних нових мит, Дональд Трамп підписав нові укази про введення 50% мит на значний перелік продукції з Канади.

Під обмеження потрапив широкий спектр товарів - від повсякденних споживчих речей, таких як алкоголь та спортивний інвентар, до будівельних матеріалів і промислової продукції.

“Президент Дональд Трамп підписав три укази… про запровадження 50% мит на певні товари з Канади у відповідь на дискримінаційне ставлення Канади до американської продукції… Кожен з трьох указів запроваджує 50% мита на певний тип канадського імпорту: від вина та хокейних ключок до цементу”,- вказано в повідомленні Білого дому.

За твердженням американської сторони, такі кроки покликані “вирівняти правила гри для важливого американського експорту: машин, алкоголю та молочної продукції”.

Водночас видання ВВС зауважує, що нові тарифні обмеження не зачеплять енергетичний сектор, рибні ресурси, калійні добрива та критично важливу сировину. Проте вони поширяться на ті позиції, які раніше звільнялися від зборів у межах Північноамериканської угоди про вільну торгівлю.

Ці заходи доповнять вже наявні санкції: наразі Вашингтон уже утримує мита в межах від 15% до 50% на канадські кольорові та чорні метали, а також низку інших категорій.

“Мита, які набудуть чинності через 30 днів після підписання указів, мають на меті компенсувати тягар та невигідні умови для американських товарів, повʼязані з канадською дискримінацією”, - підкреслили в адміністрації США.

Крім того, Білий дім відмовився від продовження пакту USMCA між США, Канадою та Мексикою. Це рішення запускає десятирічний процес остаточного згортання Північноамериканської зони вільної торгівлі, яка функціонувала протягом 32 років.

Галузеві тарифи

Цікаво, що до появи оновленої тарифної сітки продавцям, окрім стандартного 10 % збору, доводилося сплачувати специфічні митні націнки, розмір яких визначався категорією продукції.

Зокрема, постачання металургійної сировини й готових виробів із заліза, сталі, алюмінію та міді підпадало під базову 50% надбавку, яка діяла для більшості американських торговельних партнерів. Утім, із цього правила існували чіткі винятки: британські виробники сталі та алюмінію сплачували зменшений збір у розмірі 25%, а для товарів російського походження встановили фактично заборонний бар'єр у 200%.

Своєрідні умови запровадили й для сфери високих технологій та автомобілебудування. Ввезення транспортних засобів, комплектуючих до них та напівпровідникової продукції почало обкладатися 25% збором. Водночас ключові союзники отримали пільги: британські автовиробники сплачують не більше десяти відсотків, а для експортерів із ЄС, Японії та Південної Кореї гранична ставка становить 15%.

Подібний підхід із гнучкими ставками охопив ринок деревини, пиломатеріалів, а також комерційних авто й автобусів. Основна націнка для таких товарів коливається від 10 % до 25%, однак Велика Британія зафіксувала за собою мінімальний 10% рівень, тоді як для ЄС, Японії та Південної Кореї верхня межа обмежена 15%.

Ризики для світової економіки

Підвищення митних тарифів у США створює суттєві ризики для глобальної системи торгівлі, спричиняючи уповільнення світового економічного зростання та прискорення інфляції.

“Основна загроза полягає в руйнуванні сформованих виробничих ланцюгів, зниженні обсягів міжнародного обміну та зростанні витрат як для бізнесу, так і для кінцевих споживачів. Через подорожчання імпортної сировини й комплектуючих компанії змушені підвищувати ціни, що обмежує купівельну спроможність та стримує інвестиційну активність у всьому світі”, - каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.

У відповідь на американську протекціоністську політику торговельні партнери вже вживають дзеркальних заходів. ЄС, Китай, Канада та інші країни запроваджують симетричні мита на американські товари, орієнтуючись на ключові галузі експорту США, зокрема сільське господарство, машинобудування та промислове обладнання. Такий взаємний обмін обмеженнями фактично провокує масштабні торговельні війни. Це не лише поглиблює невизначеність на ринках, а й переорієнтовує товарні потоки, змушуючи країни шукати нові регіональні партнерства та переглядати існуючі угоди про вільну торгівлю.

Вікторія Хаджирадєва