Три доби без ухвали суду: як альтернативний проєкт про обшук спрощує правоохоронцям «невідкладні дії»
Недоторканність житла гарантована статтею 30 Конституції України, в той час, коли обшук чи огляд приватного володіння за загальним правилом можливий лише за рішенням суду. Виняток — невідкладні випадки, зокрема порятунок життя, майна або безпосереднє переслідування підозрюваного.
Однак на практиці посилання на «врятування майна» іноді використовують для проникнення без судового дозволу та вилучення речей. Після рішення ЄСПЛ від 10 липня 2025 року у справі «Корнієць та інші проти України» та постанови Об’єднаної палати ККС ВС від 7 жовтня 2024 року у справі № 466/525/22 питання меж такого винятку знову опинилося в центрі уваги.
Як вже повідомляла «Судово-юридична газета» зареєстрований у парламенті законопроєкт № 15488 обіцяє закрити цю процесуальну лазівку, впроваджуючи персональну відповідальність для слідчих і прокурорів.
Проте основний законопроєкт № 15488 пропонує вирішення лише частини проблеми. У відповідь народні депутати зареєстрували чотири альтернативні проєкти (№ 15488-1, № 15488-2, № 15488-3, № 15488-3).
Чому виникла потреба у змінах
За роки дії КПК України межі «невідкладності» дещо розмилися. Правоохоронці часто ототожнювали звичайну потребу у вилученні речових доказів із екстреною необхідністю «рятування майна».
Позиція Верховного Суду у справі № 466/525/22: суд постановив, що «врятування майна» дійсно може охоплювати запобігання знищенню речових доказів. Однак сторона обвинувачення має довести існування очевидної та реальної загрози знищення доказів безпосередньо на момент проникнення. Сам факт виявлення цінних доказів не може виправдовувати незаконне проникнення заднім числом.
Прецедент ЄСПЛ: суд констатував порушення статей 8 та 13 Конвенції. Головні зауваження: перевірка законності невідкладних дій судами України відбувалася без участі особи та її адвоката, без доступу до матеріалів справи, а ухвала про подальшу легалізацію не підлягала апеляційному оскарженню.
Основний урядовий законопроєкт № 15488 реагує лише уточнює термін «врятування майна», але не дає процесуальних гарантій. Саме це змусило депутатів подати альтернативні концепції.
Законопроєкт № 15488-1: жорсткіші правила для проникнення до житла
Альтернативний законопроєкт № 15488-1пропонує найбільш жорсткий підхід до проникнення у приватне володіння без ухвали суду. Таке проникнення для врятування майна дозволятиметься лише у провадженнях щодо тяжких та особливо тяжких злочинів.
Крім того, рішення про проникнення має заздалегідь приймати прокурор у формі вмотивованої постанови. Після завершення дії він матиме лише шість годин, щоб звернутися до слідчого судді для перевірки її законності. Якщо прокурор цього не зробить, власник житла або інша особа, щодо якої проводилися дії, зможе самостійно звернутися до суду.
Проєкт також передбачає безперервну відеофіксацію всього проникнення. Переривання запису або його відсутність пропонується вважати безумовною підставою для визнання дій незаконними. Водночас ухвалу слідчого судді про законність проникнення можна буде оскаржити в апеляційному порядку.
Наслідки порушення цих вимог будуть максимальними: пропуск шестигодинного строку або визнання проникнення незаконним матиме наслідком недопустимість отриманих доказів, зокрема похідних від них, повернення вилученого майна та знищення скопійованої інформації.
Фактично проєкт пропонує максимально звузити можливість використання «врятування майна» як підстави для обходу попереднього судового контролю.
Альтернативний проєкт № 15488-2
Цей проєкт зосереджується на усуненні процесуальних зловживань та імплементації принципу in dubio pro libertate (усі сумніви тлумачаться на користь захисту).
Проєктом пропонується змінити ч. 6 ст. 9 КПК. Якщо норми закону неоднозначно регулюють питання, вони мають застосовуватися виключно в інтересах сторони захисту без погіршення її становища.
Докази, надані обвинуваченням, отримані після закінчення строку досудового розслідування, визнаються недопустимими автоматично, незалежно від часу вжиття заходів щодо їх збирання.
Також пропонується персональне покарання для силовиків. Якщо слідчий суддя відмовляє у легалізації обшуку, він зобов’язаний постановити окрему ухвалу про незаконне проникнення щодо всіх осіб, які ухвалювали відповідне рішення.
Вирок на підставі угоди про визнання винуватості щодо однієї особи не має преюдиціального значення для проваджень стосовно інших осіб. Це усуває практику, коли прокурори використовували угоду зі співучасником як «готовий доказ» вини інших фігурантів.
Крім того пропонується встановити 24-годинний строк для звернення до суду. Проникнення допускається лише щодо конкретного, індивідуально визначеного майна.
Законопроєкт № 15488-3: компромісний підхід із новими ризиками
Альтернативний законопроєкт № 15488-3 пропонує змінити правила проведення невідкладних обшуків і проникнення до житла без попередньої ухвали суду. Водночас окремі положення проєкту можуть викликати питання з точки зору гарантій прав людини.
Зокрема, проєкт передбачає, що після невідкладного проникнення прокурор матиме до 72 годин для звернення до слідчого судді. Це істотно довший строк порівняно з шістьма годинами, які пропонує альтернативний проєкт № 15488-1, і фактично послаблює вимогу оперативного судового контролю.
Окремі зміни стосуються і реєстрації заяв про кримінальні правопорушення в ЄРДР. Законопроєкт пропонує встановити, що реєструватися мають заяви, які містять достатні дані про обставини, що можуть свідчити про вчинення правопорушення. Таким чином, замість формального внесення будь-якої заяви може з’явитися своєрідний попередній фільтр для оцінки наявності ознак кримінального правопорушення.
Водночас проєкт намагається вирішити проблему майна, вилученого під час невідкладного обшуку. Якщо прокурор не погодить проведення відповідної дії або слідчий суддя відмовить у її легалізації, таке майно отримуватиме статус тимчасово вилученого і підлягатиме обов’язковому поверненню.
Посилюється і процесуальна роль власника. Клопотання про легалізацію проведеного обшуку або проникнення пропонується розглядати протягом трьох днів із обов’язковою участю власника майна чи житла, якого суд має завчасно повідомити про розгляд.
Крім того, проєкт прямо закріплює можливість апеляційного оскарження ухвали слідчого судді щодо проведення обшуку постфактум або відмови в його легалізації.
Таким чином, № 15488-3 намагається одночасно посилити судовий контроль та врегулювати наслідки незаконного вилучення майна, але запропонований 72-годинний строк і новий підхід до внесення відомостей до ЄРДР можуть стати найбільш дискусійними положеннями документа.
Крім того у Верховній Раді зареєстровано і четвертий альтернативний проєкт № 15488-4, проте на момент підготовки публікації, картка документу не містила супровідні документи. Тож до аналізу четвертого альтернативного проєкту приступимо трохи пізніше.
Які ризики несуть запропоновані зміни
Найбільше запитань викликає законопроєкт № 15488-3. Запропонований ним 72-годинний строк для звернення до суду після невідкладного проникнення може послабити оперативний судовий контроль. За цей час правоохоронці фактично отримують значний проміжок для оформлення та обґрунтування вже проведених дій.
Не менш дискусійною є пропозиція змінити правила внесення відомостей до ЄРДР. Вимога про наявність у заяві «достатніх даних» може створити ситуацію, коли правоохоронці отримають можливість оцінювати обґрунтованість повідомлення ще до початку кримінального провадження. На практиці це може створити ризик повернення до практики дослідчих перевірок та відмов у реєстрації заяв через суб’єктивну оцінку наданої інформації.
Водночас окремі положення альтернативних проєктів, навпаки, посилюють відповідальність правоохоронців. Зокрема, проєкт № 15488-2 пропонує зобов’язати суддю постановляти окрему ухвалу щодо слідчих, дії яких під час невідкладного обшуку були визнані незаконними. Такий механізм має не лише фіксувати порушення, а й створювати для правоохоронців додатковий стимул ретельно перевіряти наявність законних підстав для проникнення без ухвали суду.
Що буде із чотирма законопроєктами
Далі всі альтернативні документи розглядатиме Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. За результатами розгляду парламенту можуть рекомендувати один із проєктів за основу, після чого альтернативні законопроєкти фактично вибувають із подальшого розгляду.
Водночас можливий і інший сценарій — підготовка доопрацьованого законопроєкту, до якого увійдуть положення кількох зареєстрованих ініціатив. Саме такий варіант може дозволити поєднати жорсткі процесуальні гарантії з практичними механізмами повернення незаконно вилученого майна.
Зареєстровані законопроєкти свідчать про спробу законодавчо встановити чіткі межі для проникнення до житла без попереднього дозволу суду. Найбільш ефективною виглядає модель, яка поєднає короткий строк для судового контролю, обов’язкову відеофіксацію, реальні наслідки незаконного проникнення та відповідальність правоохоронців за порушення процедури.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagramта в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
