Три статуси в Резерв+ за 10 хвилин і 51 тисяча грн штрафу від ТЦК: помилку показав застосунок, а оплачувати чоловіку з бронюванням
«Розшукує ТЦК», хоча дані уточнені вчасно. Зникло бронювання — натомість з’явилося порушення. Штраф сформували онлайн, а людина стверджує, що нічого не порушувала. А іноді статус у Резерв+ змінюється буквально за кілька хвилин: «Є рішення по справі» — «Можете сплатити штраф» — «Вас зняли з розшуку» — «Вас розшукує ТЦК».
Такі історії вже не залишаються лише скаргами користувачів. Вони все частіше доходять до адміністративних судів. І там з’ясовується, що помилка в електронному кабінеті може бути лише верхівкою проблеми, адже за нею стоїть конкретний запис у державному реєстрі, конкретне рішення ТЦК і цілком реальні наслідки для людини.
Бо помилка в обліку — це не лише неправильний статус у Резерв+. Чим більше помилок в системі, тим більше роботи отримують ТЦК, поліція і суди — а на вулицях тим частіше з’являються ті самі групи оповіщення.
Мобільний застосунок Резерв+ дійсно став основним електронним інструментом взаємодії військовозобов’язаних із державою. Але сам по собі він не створює і не скасовує статуси порушення, розшуку чи бронювання — застосунок лише відображає відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
А от хто і на якій підставі вніс ці відомості до реєстру — вже зовсім інше питання. За внесення, зміну чи вилучення облікових даних відповідають уповноважені працівники ТЦК та СП. І саме тут починається найцікавіше: що відбувається, коли в реєстрі з’являється помилковий запис, а Резерв+ просто чесно показує його людині?
Хаос у реєстрах, взаємовиключні статуси та скасування бронювання: справа № 707/2467/26
Позивач вчасно оновив свої персональні дані через застосунок Резерв+ ще на початку 2026 року, зазначивши адресу та номер телефону. З травня 2026 року він працював слюсарем на критично важливому підприємстві та отримав офіційне електронне бронювання через застосунок «Дія» на строк до березня 2027 року.
Проте 28 травня із застосунку позивача раптово зникла відмітка про дійсне бронювання та з’явилися позначки «Порушення правил військового обліку» та «Вас розшукує ТЦК» через нібито «відмову від ВЛК».
Вранці 29 травня застосунок Резерв+ видав серію суперечливих push-сповіщень із різницею у кілька хвилин:
- 08:30 — «Є рішення по справі. Можете сплатити штраф зі знижкою»;
- 08:35 — «Вас зняли з розшуку! ТЦК та СП більше вас не розшукує»;
- 08:40 — «Вас розшукує ТЦК та СП. Щоб скласти протокол про порушення правил військового обліку».
Налічуючи ці «статуси», начальник ТЦК та СП виніс стосовно заброньованого громадянина одразу три постанови за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням штрафів по 17 000 грн кожна.
Постанову за нібито неприбуття за повісткою, постанова винесена у «спрощеному порядку» за ст. 279-9 КУпАП на основі автоматичної заяви через «відмову від ВЛК», та постанову за повторне «неприбуття за викликом».
Станом на початок червня в застосунку продовжував відображатися червоний банер «Вас розшукує ТЦК», хоча в самому електронному документі графу «Причина звернення до Нацполіції» вже було очищено, що підтверджувало технічну неузгодженість реєстру «Оберіг».
Суд установив, що позивач жодних повісток не отримував, від ВЛК не відмовлявся, а на момент винесення постанов мав чинне бронювання. ТЦК не надало жодних доказів направлення повісток чи складання акта відмови від ВЛК.
Спираючись на ст. 62 Конституції України та правову позицію Верховного Суду (постанова від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а), суд наголосив, що всі сумніви щодо вини особи тлумачаться на її користь, а недоведені подія і вина прирівнюються до доведеної невинуватості.
Суд задовольнив позов у повному обсязі, скасував усі три постанови про штрафи на загальну суму 51 000 грн та закрив провадження у справах.
Автоматична заява в Резерв+ про визнання вини: справа № 552/3991/26
У лютому 2026 року позивач через застосунок Резерв+ дізнався про перебування в розшуку. Прибувши до ТЦК для з’ясування обставин, він отримав від працівників роз’яснення: для зняття з розшуку потрібно подати через Резерв+ електронну заяву про визнання вчинення адміністративного правопорушення, після чого справу нібито буде закрито. Оскільки позивач не вмів цього робити, посадові особи ТЦК оформили цю заяву від його імені безпосередньо в приміщенні центру. Статус розшуку в застосунку зник.
Проте наприкінці квітня 2026 року виконавча служба наклала арешт на банківські рахунки позивача. Виявилося, що ТЦК виніс постанову штрафу 17 000 грн за нібито неявку за сформованою в реєстрі повісткою.
ТЦК у суді стверджував, що електронна заява особи про признання вини, подана через Резерв+, є беззаперечним доказом правомірності штрафу та дозволяє не складати протокол.
Апеляційний суд погодився з висновками Київського районного суду м. Полтави від 23.06.2026 року та зазначив, що ТЦК не надав жодних доказів того, що повістка взагалі вручалася або надсилалася позивачу поштою у порядку пункту 41 Порядку № 560.
Факт подання особою через електронний кабінет заяви про визнання порушення не звільняє суб’єкта владних повноважень від обов’язку довести наявність складу правопорушення.
Спираючись на правову позицію Верховного Суду (постанови від 15.05.2019 у справі № 537/2088/17 та від 20.05.2020 у справі № 524/5741/16-а), суд підкреслив: саме лише визнання вини особою не є достатнім доказом правомірності рішення за відсутності інших об’єктивних доказів.
Апеляційну скаргу ТЦК залишено без задоволення, а рішення суду про скасування постанови та закриття справи — без змін.
Вчасне оновлення даних у Резерв+ проти «непроходження ВЛК» за розпорядженнями Генштабу: справа № 520/23485/25
Позивач оновив свої персональні дані у застосунку Резерв+ у квітні 2025 року, тобто у визначений законом 60-денний строк, про що у витягу містилася відмітка «Дані уточнено вчасно».
Однак згодом у мобільному застосунку з’явився статус: «Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку (не уточнили персональні дані вчасно)». На адвокатський запит ТЦК надав письмову відповідь, де пояснив, що запис про «порушення» внесено до реєстру «Оберіг», оскільки позивач «не пройшов ВЛК згідно з розпорядженням Генерального штабу ЗСУ від 23.05.2025 № 321/3333».
Суд розмежував правові обов’язки: обов’язок щодо уточнення персональних даних (ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-XII) та обов’язок проходження ВЛК (ст. 22 Закону № 3543-XII) не є тотожними і регулюються різними нормами. Позивач свій обов’язок щодо оновлення даних виконав повністю та вчасно.
Сам по собі факт існування розпорядження Генерального штабу ЗСУ не створює обов’язку конкретного громадянина з’явитися на ВЛК без вручення належного індивідуального виклику або направлення.
Оскільки ТЦК не надав доказів вручення повістки або направлення на медичний огляд, внесення до реєстру «Оберіг» запису про «порушення правил військового обліку» є протиправним.
Суд визнав дії ТЦК протиправними та зобов’язав виключити з Єдиного державного реєстру «Оберіг» відомості про порушення позивачем правил військового обліку.
Поштові повернення, «фіктивні» виклики та примітка до ст. 210 КУпАП: справа № 357/12537/25
Начальник ТЦК 24 травня 2025 року виніс постанову про притягнення позивача до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП зі штрафом 17 000 грн за неприбуття у квітні 2025 року за повісткою.
Водночас витяг із Резерв+ підтверджував, що позивач оновив свої дані вчасно, а ВЛК проходив 15 квітня 2025 року. Як з’ясувалося, повістка надсилалася поштою і повернулася до ТЦК із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». До того ж ТЦК надав заяву позивача від 21 травня 2025 року про визнання вини, яку позивач підписав під примусом, без надання можливості прочитати текст.
Суд встановив, що листоноша в порушення п. 82 Правил надання послуг поштового зв’язку не інформувала одержувача за телефоном та не залишала повідомлення в скриньці, відтак доказів належного оповіщення особи немає.
Суд наголосив, що згідно з приміткою до статей 210 та 210-1 КУпАП, ці норми не застосовуються у разі можливості отримання держателем реєстру «Оберіг» персональних даних особи шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами (Демографічним реєстром, ДПС, РАЦС тощо). ТЦК у постанові навіть не зазначив, які саме дані позивач нібито не уточнив, і не довів неможливість їх отримання з інших баз.
Визнання вини, підписане в ТЦК, не звільняє орган від обов’язку довести факт вчинення проступку належними доказами (постанова ВС від 15.05.2019 у справі № 537/2088/17).
Суд скасував постанову ТЦК та закрив провадження у справі.
Виправлення «помилок» у реєстрі та адвокатські витрати: справа № 520/25863/25
У цій справі позивач виграв позов проти ТЦК щодо визнання протиправною бездіяльності ТЦК стосовно неналежного розгляду заяви про актуалізацію військово-облікових даних та внесення до реєстру «Оберіг» помилкових відомостей про порушення обліку.
Після ухвалення основного рішення суд розглянув заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн. Оцінивши співмірність, складність справи та час, витрачений адвокатом, суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ТЦК на користь громадянина компенсацію витрат на правничу допомогу.
Помилка оператора ТЦК в реєстрі «Оберіг» тягне за собою прямі фінансові збитки для державного бюджету у вигляді відшкодування судових витрат та адвокатських гонорарів потерпілим громадянам.
Судові справи показують головне, що статус у Резерв+ не є самодостатнім доказом того, що людина вчинила адміністративне правопорушення. За ним має стояти законна підстава, належне повідомлення, відповідні документи та докази вини. Якщо ж у «Оберезі» з’являється помилковий запис, сам факт його відображення в застосунку не звільняє ТЦК від обов’язку довести правомірність своїх дій.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
