Це може здивувати! Чому в СРСР дітей у садку клали спати на вулиці
Для сучасних дітей в дитсадках намагаються створити максимально комфортні умови сну, адже правильно організований відпочинок критично важливий для розвитку малюка. Однак в СРСР довгий час все було геть інакше – дітей вкладали спати на вулиці. Причому практикували це і в теплу погоду, і в мороз, передають Патріоти України.
Зараз це здається дикістю, а сучасні українські батьки, дізнавшись, що їхня дитина спить надворі, ймовірно влаштували би адміністрації виховного закладу скандал. Тим не менше, в Союзі за такою практикою стояли цілком раціональні і обґрунтовані, як на той час причини. OBOZ.UA розповідає, який був сенс у дитячому сні під відкритим небом.
Тихий час на свіжому повітрі практикували у радянських дитсадках 1920–1950-х роках. Головною причиною цього була активна боротьба з епідемією туберкульозу та рахіту. У перші десятиліття існування СРСР ефективних антибіотиків ще не існувало, а легеневі захворювання забрали тисячі дитячих життів. Тогочасні педіатри робили ставку на природні методи захисту: прохолодне чисте повітря вважалося найкращим запобіжником проти розмноження бактерій, а сонячне світло – єдиним доступним джерелом вітаміну D для профілактики рахіту.
Крім того, у ті часи дитячі садки часто розміщувалися у непристосованих, вогких і тісних будівлях з поганою вентиляцією. Якщо у закриту спальню в такому будинку потрапляла інфекція, вона поширювалися миттєво. Тому вивести дітей спати на вулицю або на веранду було найпростішим і найефективнішим способом забезпечити їх чистим повітрям та хоч якось захистити від масових спалахів хвороб.
Не останню роль відігравала й надзвичайно популярна на той час ідея загального загартовування. Педіатри переконували, що привчання організму до температурних перепадів з раннього дитинства формує міцний імунітет. До того ж вихователі швидким шляхом помітили суто практичний плюс: після активних ігор на свіжому повітрі та під тихий шум вітру діти засинали значно швидше, а їхній сон був куди міцнішим і спокійнішим, ніж у задушній кімнаті.
Втім, не варто думати, що в холодну погоду радянські діти спали у звичайних ліжечках. Взимку їх закутували у ватяні ковдри, вдягали у хутряні конверти або спеціальні щільні спальні мішки, залишаючи відкритим лише обличчя. Це дозволяло виносити ліжка чи розкладачки на подвір'я навіть при температурі нижче п'ятнадцяти градусів морозу.
З появою ефективних ліків, масової вакцинації та початком будівництва спеціально спроєктованих дитсадків ця практика почала відходити в минуле. У 1960-1970-х роках дітей перестали виносити спати надвір.
Головні історії дня
Утім, в країнах Скандинавії денний сон на вулиці для вихованців дитсадків практикують і досі. Це вважається частиною здорового виховання. Ба більше, там і батьки нерідко вкладають малюків на свіжому повітрі. Кажуть, це допомагає дітям краще відпочивати.