Церковний календар, 30 липня. Святий Петро Хризолог

Своє прізвисько св. Петро отримав завдяки лаконічним, однак влучним проповідям. Дослівно воно перекладається з грецької як “Золотослів”. Так назвала єпископа свого міста правителька Равенни Галла Плацидія, аби відрізнити його від ще одного майстерного проповідника св. Івана Золотоустого (Хризостома).

Петро походив з містечка Імола поблизу Равенни. Народився він близько 380 р. Хрещення прийняв у дорослому віці з рук єпископа Равенни Корнилія. Він і зайнявся подальшим християнським вихованням юнака.

Скоро Петро став архидияконом та помічником равеннського єпископа.

Равенна на той час через навалу варварів була столицею Західної Римської імперії, а також центром митрополії. Після смерті Корнилія 433 р. її очолив Петро. Передання розповідає, що тодішній Папа Сикст ІІІ, гадаючи, кого поставити на равеннську катедру, отримав видіння. У ньому понтифік побачив апостола Петра, св. Аполлінарія Равеннського, колишнього єпископа цього міста, і ще одного чоловіка. Цього чоловіка він впізнав, коли йому привели претендентів на єпископство. Ним виявився Петро з Імоли.

Скоро новий єпископ здобув прихильність не тільки народу, який масово сходився на його славнозвісні проповіді, а й світської влади. Правителька Галла Плацидія зробила його своїм радником, і Петро у багатьох справах виступав посередником між Церквою та державою. Імператорський двір також радо приходив на його богослужіння та слухав влучні проповіді, у яких поєднувалися глибина біблійних текстів та їхнє застосування до злободенних проблем.

Сучасним викликом для Петра Хризолога була єресь монофізитства, яка поширювалася зі сходу від учнів Аполлінарія Лаодикійського.

Намагаючись протидіяти аріанству, вона впала в іншу крайність — возвеличуючи Божественність Ісуса Христа, знецінила Його людськість, а саме наявність у Ньому людських душі й духа.

Долучившись разом з Папою Левом Великим до полеміки з монофізитами, Петро Хризолог у своїх проповідях робить особливий акцент на Воплоченні, повноті людськості Христа у ньому, що не тільки людське тіло, але й душа і дух прийняті Ним. Бо як сказав св. Григорій Богослов у дискусії з тим же Аполлінарієм Лаодикійським, “чого Христос на себе не взяв, того Він не відкупив”.

Крім суто догматичних аргументів, Петро Хризолог у своїй полеміці з монофізитами використовував і еклезіальні, а саме постать Римського Архиєрея як наступника апостола Петра, гаранта єдності Церкви та істинності її вчення. Коли 448 р. монофізитський єресіарх Євтихій написав Петрові Хризологу листа з проханням підтримати його вчення, той відповів, що не годиться порушувати єдність Церкви та навчати тому, чому не навчає апостол Петро через свого наступника.

Помер митрополит Равенни 450 р. Проповіді, якими він прославився за життя, у VIII ст. зібрав один з равеннських єпископів Фелікс. Тоді їх налічувалося 376. З часом дещо із цього творчого спадку втратилося, тому на сьогодні маємо їх 173. Як уже зазначалося, Петрові Хризологу як проповіднику була притаманна лаконічність у поєднанні з влучністю вислову та доступністю для будь-якого слухача. Завдяки цьому 1729 р. його проголосили Вчителем Церкви. Як володар цього титулу святий в іконографії часто зображений над книжкою з пером у руці. При цьому його погляд спрямований до неба в пошуку Божого натхнення, а довкола можна помітити ангелів з ознаками єпископської влади.

У своїх творах Петро Хризолог закликає до частого, навіть щоденного прийняття Євхаристії як запоруки вічного життя. Робить акцент на Непорочному Зачатті Богородиці. Надзвичайно важливим для нього і для кожного християнина є піст — у ньому равеннський митрополит вбачає можливість виділити більше часу для добрих діл. Адвент для нього не так період приготування до Різдва, як налаштування себе на Другий Прихід Спасителя, которого слід чекати будь-якої миті.

І, звісно, на перший план серед тематики творів Петра Хризолога виходить Воплочення Христа та повнота Його людськості й Божества. Молячись Літургію годин в день пам’яті святителя, Церква пропонує в ній молитву дня з нагадуванням для кожного вірного: “Боже, Ти вчинив святого Петра Хризолога видатним проповідником Втіленого Слова; вчини за його заступництвом, щоб ми у серці роздумували над таємницями спасіння і свідчили про них цілим життям”.

Публікація вийшла у рамках проєкту РІСУ "Свята Літургійного року".

МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проєкт.