Церковний календар, 6 жовтня. Апостол Тома

Крім списків дванадцяти апостолів, які подають чотири євангелисти та Книга Діянь, Тому у своєму Євангелії кілька разів згадує Йоан. Він називає його “Тома на прізвисько Близнюк”, можливо, через зовнішню схожість з Ісусом.

Коли Христос вирушив воскрешати Лазаря, навколо нього вже згустилися хмари з боку недоброзичливців. Апостоли побоювалися наближатися до Єрусалиму, але Тома підбадьорив їх: “Ходімо й ми з ним, щоб разом умерти” (Йо. 11, 16). На Тайній Вечері, коли Ісус сповіщає учням про свій близький відхід, Тома запитує: “Не знаємо, куди ти йдеш. І як нам знати тую путь?” (Йо. 14, 5), на що Спаситель відповів своїм славнозвісним: “Я — путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене” (Йо. 14, 6).

По Воскресінні Тома був серед тих, хто пішов на Тиверіадське море рибалити (ймовірно, він був того ж ремесла, що й Петро, Андрій та сини Заведеєві), і на березі зустрів самого Ісуса (Йо. 21, 2). Та найвідомішою подією з життя Томи є ще одна зустріч з Воскреслим, коли той у відповідь на недовіру учня показав йому свої рани на руках та боці. Її Церква згадує в наступну неділю після Пасхи, яка називається Томиною неділею.

Загалом це всі відомості про апостола зі Святого Письма. Їх доповнюють усні перекази та апокрифи. З останніх відомими є “Євангелія Томи”, “Діяння Томи”, “Смерть Томи”, де крім певних даних з його життя після П’ятдесятниці, містяться різні суперечні християнству гностичні ідеї.

Деякі апокрифи розповідають, як Тома запізнився, щоб попрощатися з Богородицею, коли відбулася подія Успіння. Йому для цього відкрили гріб і виявили, що тіла Матері Божої там немає. Пов’язують Тому і з празником Положення пояса Пресвятої Богородиці. Передання каже, що саме йому вона залишила свою реліквію, і це ми можемо побачити на деяких іконах.

Від апостола Томи бере початок християнська традиція Індії. Перші громади там з’явилися близько 52 р. Про поширення християнства на цих землях у ІІ ст. говорить Євсевій Кесарійський, а на І Вселенському Соборі в Нікеї (325 р.) тамтешніх християн представляє єпископ. Сьогодні попри свою строкату картину усі індійські конфесії (тут співіснують поєднані і з Католицькою Церквою, і з Англіканською, і з Асирійською Церквою Сходу) називають себе християнами св. Томи, а ім’я апостола є одним з найпоширеніших в Індії.

Апокрифи розповідають, що Тома, прибувши до Індії, був будівничим тамтешнього короля. Виконуючи це служіння, він водночас давав милостиню потребуючим та поширював Євангеліє. Частково через те, а частково через свій раціональний склад характеру, який проявився у бажанні все перевіряти на досвіді, Тома на іконах зображається з циркулем або іншим будівельним знаряддям. Ще є іконографічні зображення апостола зі списом, оскільки саме через це знаряддя він прийняв мученицьку смерть.

На місці страти Томи сьогодні в м. Ченнай є храм на його честь та гріб апостола. У цій церкві св. Томи зберігається частина його мощей та хрест з написом його імені, що походить з VI ст.

Індійська місія апостола Томи не залишилася непоміченою і візантійськими літургійними текстами. Поряд з живим досвідом дотику до Бога, який, подібно до Томиної неділі, оспівують богослужіння 6 жовтня, в них також є підкреслено роль апостола як просвітителя Індії. “Індійську просвітив єси всю землю, священніший і Боговидцю апостоле; всіх бо просвітивши, ти зробив їх синами світла і дня в Дусі, мудрий. А ідольські храми поваливши, воздвиг єси благодаттю церкви на славу і хвалу Бога, блаженний, молільнику за душі наші” (стихира на стиховні Вечірні).

Публікація вийшла у рамках проєкту РІСУ "Свята Літургійного року".

МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проєкт.