Церковний календар, 9 травня. Перенесення мощей св. Миколая Чудотворця

Тіло ликійського святителя після його смерті у IV ст. спочивало в м. Мирах. У 1054 р. Церква розділилася на Східну і Західну. Візантія, крім того, потерпала від мусульманської експансії. Завойовники зайняли Малу Азію. Під загрозою зневаги опинилася реліквія в Мирах. Це було 1087 р. за часів імператора Олексія Комнина та Константинопольського Патріарха Миколи Грамматика.

На той час купці з італійських міст Барі та Венеції подорожували до Антіохії. Дорогою вони зайшли до церкви в Мирах Ликійських, де в саркофазі зберігалися мощі св. Миколая Чудотворця, зв’язали монахів, котрі їх охороняли, і зі зброєю в руках викрали святиню. Відкривши домовину, вони знайшли її повною пахучого мира. Тіло святого вони 8 травня доправили морем до м. Барі, а наступного дня урочисто перенесли до храму св. Стефана. Власне, згадку про цю подію і святкують 9 травня.

В розділеній Церкві ставлення до неї стало суперечливим. Святкування Перенесення мощей св. Миколая спершу закріпилося у самому м. Барі, де 1088 р. Папа Урбан ІІ освятив храм на честь ликійського святителя. Також воно поширилося серед греків південної Італії. Основний його акцент робився на порятунку мощей від мусульман. Натомість Візантійська імперія сприйняла подію як викрадення і зневагу святині своїми ворогами — відокремленою нещодавно Латинською Церквою.

Київська Церква на той час не відчула ще наслідків розколу і продовжували відносини як з Константинополем, так і з Римом. 1089 р. з благословення її митрополита Йоана ІІІ до Італії прибула делегація і взяла участь у Маларському соборі з метою відновлення єдності християн. Вони також відвідали церкву св. Миколая в Барі і поклонилися мощам святителя.

На Русі почитання св. Миколая Чудотворця вже набуло значного розвитку, тому нове свято на його честь, запозичене з Італії, легко прижилося серед народу. Його офіційно затвердив митрополит Київський Єфрем наприкінці ХІ ст..

Дотепер Перенесення мощей св. Миколая Чудотворця святкують майже так само урочисто, як і 6 грудня, використовуючи для розрізнення простонародну назву “літнього”, “весняного” чи “теплого” Миколая.

Літургійні тексти 9 травня роблять акцент на самій події Перенесення мощей святого та різним проявам його небесного заступництва, по які звертається до св. Миколая народ. “Молебними піснями, святолюбці, радісно восхвалімо, зібравшись, священне перенесення нашого заступника, що всі країни освітлює чудесами і пригноблених божественно потішає, скривджених ізбавляє, милостинею самого Бога зробив своїм боржником і через це отримав стократне воздаяння. До нього всі ми взиваємо: “Помолися, святителю Миколаю, Спасові всіх, щоб умиротворити світ і спасти душі наші” (стихира Вечірні).

Публікація вийшла у рамках проєкту РІСУ "Свята Літургійного року".

МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проєкт.