Цифрова.Одеса триватиме до 2029 року, що це за програма і до чого вона приведе?

Одеська міська військова адміністрація (МВА) продовжила до 2029 року програму цифрової трансформації «Цифрова.Одеса», розраховану спочатку на 2024–2026 роки. При цьому в перший рік майже половина її заходів не отримала жодної гривні. Розбираємо, що це за програма, на що пішли гроші й до чого веде її продовження.

Що таке Цифрова.Одеса і навіщо вона місту?

Це міська цільова програма, тобто документ, де місто заздалегідь визначає, які цифрові проєкти запускати, коли й за які гроші. Повна назва звучить так: «Міська цільова програма цифрової трансформації Одеської міської ради „Цифрова.Одеса“ на 2024–2026 роки». Депутати затвердили її на сесії 26 червня 2024 року.

Простіше кажучи, це дорожня карта цифровізації міста на 98 заходів. У ній електронний квиток для громадського транспорту, єдиний контактний центр і публічний Wi-Fi. Є також портали відкритих даних і геоданих, нові електронні сервіси для мешканців, закупівля комп’ютерів із серверами та захист інформації.

Про масштаб дає уявлення проєкт програми «Цифрова.Одеса», який депутати розглядали влітку 2024 року. За даними «Суспільного», на три роки в ньому закладали 425,5 млн грн. З них 127,1 млн на 2024-й, 152,7 млн на 2025-й і 145,6 млн на 2026-й. Остаточні суми могли змінитися після правок депутатських комісій, тож цю цифру краще сприймати як орієнтир.

Що зробила Цифрова.Одеса за перший рік?

Найповніше про це розповідає звіт про виконання програми за 2024 рік. Його підписали 29 вересня 2026 року, майже через два роки після закінчення звітного періоду. Документ розібрав Центр публічних розслідувань (ЦПР): по кожному заходу аналітики порівняли суму на весь строк, бюджет 2024-го й касові видатки.

Підсумок вийшов нерівним. У 2024 році 47 із 98 заходів, тобто майже половина, не отримали жодної гривні касових видатків. Загалом на цей рік програма передбачала 127,2 млн грн. З них 123,3 млн припадає на міський бюджет і 3,9 млн на власні кошти підприємств. Фактично гроші пішли переважно на 227 комп’ютерів, сервери й продовження ліцензій.

Результат різниться за напрямами. За підрахунками ЦПР, 97% запланованого освоїли в техніці із серверами, 92% в інформаційній безпеці й 80% в електронних сервісах. У транспорті витратили лише половину, 3,9 млн із 7,7 млн, а в мережах зв’язку всього 12%. Виходить, що найкраще виконують закупівлі техніки й ліцензій, а транспорт і мережі помітно відстають.

Що з обіцяного не стартувало?

Окремий перелік складають заходи, які, за звітом, не стартували. Це інвестиційний портал, портал відкритих даних, геопортал, система обміну геоданими, медичний вебпортал, портал культурної спадщини та портал молодіжної ради. Серед них і мережа публічного Wi-Fi, навчання працівників міських структур, реєстр ліфтів та електронний адресний реєстр. Не стартував і цифровий двійник міста: на нього передбачили 455 тис. грн зі строком до 2027 року.

Звіт майже не пояснює, чому так вийшло. Кілька разів він посилається на воєнний стан, але здебільшого обмежується формулою «доопрацювання алгоритму впровадження». Вона повторюється щонайменше в 14 заходах, і документ не розкриває, що саме потрібно доопрацювати.

Що буде з електронним квитком, який обіцяє Цифрова.Одеса?

Найбільше питань викликає електронний квиток. На нього на 2024–2026 роки передбачили 52,1 млн грн. З них 41,7 млн мали піти на валідатори й платіжні пристрої, ще 10,4 млн на програмний комплекс обліку оплати проїзду. Проте у 2024 році на це не виділили й не витратили нічого.

Причину у звіті пояснюють очікуваними змінами в законодавстві про транспорт. Планували й підготовку регуляторного акта, у межах якого проєкт реалізують за рахунок інвестиційних коштів. Тобто, схоже, гроші на квиток мають прийти не з міського бюджету, а від інвестора. Хто це буде, коли з’явиться акт і в який строк, документ не уточнює.

Для Одеси це зміна підходу. У червні 2024 року депутат Петро Обухов казав, що квиток запровадять «за рахунок міста, а не за рахунок інвестора». У 2026-му той самий Обухов, який очолює транспортну комісію міськради, вже говорить про приватного оператора, якого оберуть на конкурсі. Оператор установить валідатори, випускатиме картки й запустить програмну систему. Місто, за його словами, стане замовником перевезень, збиратиме виручку від квитків і платитиме перевізникам за виконані рейси.

За строками картина така. У серпні 2026 року на сайті міськради оприлюднили проєкт рішення про електронний квиток. Повідомлень про оголошений конкурс ми не знайшли. Обухов каже, що зазвичай такі проєкти займають близько двох років, а місто хоче вкластися в шість-вісім місяців після вибору оператора. Навіть за цього оптимістичного сценарію, якщо оператора оберуть до кінця року, повноцінний квиток з’явиться не раніше середини 2027-го.

До чого веде продовження програми Цифрова.Одеса до 2029 року?

Формально все просто: розпорядженням начальника МВА № 356-2026 від 1 вересня 2026 року строк програми подовжили до 2029-го. Для більшості заходів тепер вказано 2024–2029 роки, для частини лишили 2024–2025, 2024–2026 або 2024–2027.

Важливий і контекст. Саму програму у 2024-му затверджувала міська рада, а продовжив її начальник військової адміністрації. З жовтня 2025 року місто очолює військова адміністрація на чолі із Сергієм Лисаком, хоча міська рада продовжує працювати.

У документі немає найголовнішого. ЦПР називає три речі, яких звіт не повідомляє. По-перше, скільки коштуватиме програма після продовження. По-друге, хто платитиме за електронний квиток, якщо не бюджет. По-третє, коли стартують заходи, що вже рік стоять із нулями. Розбивки коштів за 2025–2029 роки по роках також немає. Коментарів військової адміністрації чи міськради на цю тему в публічному доступі ми не знайшли.

На думку аналітиків ЦПР, подвоєння строку з трьох до шести років схоже на розтягування того, що місто не встигло зробити. Це не обов’язково погано, адже війна справді ламає плани. Але за самими документами важко відрізнити обґрунтоване перенесення від простого відкладання.

Що це означає для одеситів і за чим стежити далі?

Якщо коротко, «Цифрова.Одеса» поки більше про техніку всередині міської машини, ніж про сервіси для містян. Фінансує її переважно міський бюджет: із 127,2 млн грн, передбачених на 2024 рік, 123,3 млн мали бути міськими. А сервіси, які містянин відчув би сам, у 2024 році не отримали грошей або не стартували. Йдеться, зокрема, про єдиний контактний центр, публічний Wi-Fi і міські портали.

Стежити варто за кількома речами. Це нова редакція програми з розбивкою за роками, звіти про 2025 і 2026 роки та конкурс на оператора електронного квитка. Ще один орієнтир — міський бюджет на 2027 рік, де буде видно, скільки грошей місто справді закладе на програму.

ДОВІДКА ДО:

Цифрові сервіси для містян в Одесі з’являлися й раніше. Наприклад, у березні 2025 року міська рада повідомляла про платформу MISTO. Через неї можна записатися до ЦНАП без черг, оплатити погодинне паркування, замовити соціальне таксі та взяти участь в опитуваннях. Платформа також надсилає сповіщення про тривоги і показує мапи укриттів та дані про якість повітря. Докладніше про неї ми розповідали раніше.