Українська система громадського транспорту стоїть на порозі масштабної цифровізації, що має на меті кардинально змінити застарілу модель компенсацій за пільгові перевезення. Наразі сфера пасажирських перевезень функціонує в умовах певної бюрократичної архаїки: перевізники часто працюють «наосліп», а громади виділяють кошти на основі умовних розрахунків, які не мають нічого спільного з реальною кількістю перевезених осіб. Заступник міністра розвитку громад та територій Сергій Деркач підкреслив, що відсутність повноцінного цифрового обліку призводить до соціальної напруги. Водії часто стають заручниками конфліктних ситуацій, коли виникають суперечки щодо легітимності посвідчень, а пасажири змушені щоразу доводити своє право на безоплатний проїзд. У сучасних реаліях, коли технології дозволяють відстежувати кожен кілометр маршруту, збереження такої системи є економічно неефективним та соціально несправедливим.
Центральним елементом реформи стане впровадження законопроєкту №5651-2, який закладає фундамент для переходу на модель оплати за фактично надані послуги. Ключовою інновацією є створення єдиного державного реєстру отримувачів пільг, що дозволить інтегрувати дані в єдину інформаційну мережу. Замість паперових посвідчень пасажири зможуть використовувати електронні квитки або спеціалізовані банківські картки, які автоматично фіксуватимуть факт поїздки в момент валідації. Це не лише спростить життя користувачам транспорту, але й надасть державі чіткі інструменти для фінансового аудиту. Завдяки цій системі перевізники нарешті отримають гарантії того, що кожна «пільгова» поїздка буде компенсована з бюджету відповідного рівня, що усуне фінансові ризики, які раніше змушували компанії працювати в збиток або уникати обслуговування певних категорій громадян.
ДИВИШСЯ ЧС-2026?  |
Фанатка Хорватії відверто нарядилася на матч з Англією |
Перехід до прозорих механізмів фінансування та діджиталізації
Реформа передбачає суворе розмежування джерел фінансування залежно від статусу пільговика, що допоможе зняти навантаження з місцевих бюджетів у тих випадках, коли пільга має загальнодержавний характер. На сьогоднішній день ситуація виглядає хаотично: громади намагаються самостійно вишукувати кошти на покриття витрат, що в умовах бюджетного дефіциту призводить до погіршення якості транспортних послуг. Запровадження автоматизованої системи компенсацій допоможе оптимізувати видатки та спрямувати кошти саме туди, де вони необхідні, замість фінансування «середньостатистичних» показників. Важливо, що ініціатори реформи чітко зазначають: жодних скорочень переліку пільгових категорій чи скасування чинних пільг не планується. Мова йде виключно про технічне оновлення інструментарію, який зробить галузь більш прозорою та захищеною.
Масштабність змін вимагає часу, тому держава закладає тривалий перехідний період, який триватиме до 1 липня 2028 року. Протягом цих кількох років місцева влада та приватні перевізники повинні будуть обладнати транспортні засоби валідаторами, інтегрувати їх із загальнонаціональною системою обліку та провести навчання персоналу. Досвід впровадження електронного квитка в таких містах, як Київ, Львів чи Вінниця, демонструє, що подібні нововведення потребують не лише технічного оснащення, але й відповідної культури користування цифровими сервісами. Проте, коли етап адаптації буде завершено, Україна отримає прозорий ринок перевезень, де пасажир почуватиметься гідно, а бізнес отримає стабільні умови для розвитку та оновлення власного автопарку, не побоюючись затримки державних компенсацій.