«Ціна в особисті повідомлення» може зацікавити податкову: ДПС шукатиме тіньовий бізнес у соцмережах
Сторінки магазинів у соцмережах можуть стати одним із джерел інформації для податкової. Державна податкова служба посилює роботу з виявлення незареєстрованої підприємницької діяльності та випадків, коли бізнес проводить розрахунки без РРО або ПРРО.
Йдеться про аналіз інформації з відкритих джерел в інтернеті. У поле уваги можуть потрапляти TikTok, Instagram, Telegram, Viber та WhatsApp. Державна податкова служба планує використовувати ці дані для пошуку ознак тіньової торгівлі та визначення платників, діяльність яких має підвищені ризики.
Коли продажі в соцмережах вважаються бізнесом
Українське законодавство не забороняє продавати товари через соціальні мережі. Проте якщо продажі мають систематичний характер і здійснюються з метою отримання прибутку, така діяльність може підпадати під визначення підприємництва.
Зокрема, стаття 42 Господарського кодексу України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну діяльність, що здійснюється на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Водночас стаття 58 Господарського кодексу України передбачає, що суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Порядок такої реєстрації встановлює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань». Відповідно до нього фізична особа, яка має намір здійснювати підприємницьку діяльність, може зареєструватися як фізична особа — підприємець.
Тобто Instagram, TikTok або Telegram не мають окремого правового статусу для ведення бізнесу — соціальна мережа є лише каналом продажу. Якщо людина здійснює систематичну підприємницьку діяльність це не звільняє її від вимог щодо державної реєстрації.
Які штрафи загрожують за незареєстрований бізнес і порушення РРО/ПРРО
Якщо податкова встановить, що людина фактично веде господарську діяльність без державної реєстрації, їй може загрожувати адміністративна відповідальність за статтею 164 КУпАП.
За перше таке порушення передбачений штраф від 17 000 до 34 000 гривень — від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У передбачених законом випадках додатково може застосовуватися конфіскація продукції, сировини, знарядь виробництва та грошей, отриманих унаслідок правопорушення.
Якщо протягом року людину вже притягували до відповідальності за таке порушення або діяльність була пов’язана з отриманням доходу у великих розмірах, штраф становить від 34 000 до 85 000 гривень — від 2000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів. Також може застосовуватися конфіскація.
Окремі фінансові санкції передбачені для підприємців, які вже зареєстровані, але порушують правила проведення розрахунків. За непроведення розрахункової операції через РРО/ПРРО, проведення її не на повну суму або невидачу покупцю відповідного розрахункового документа штраф становить 100% вартості проданих із порушенням товарів чи послуг за перше порушення та 150% — за кожне наступне правопорушення.
Які сторінки можуть привернути увагу
У соцмережах підприємницьку діяльність часто легко впізнати за характерними ознаками. Наприклад, сторінка може регулярно рекламувати один і той самий асортимент, приймати замовлення, пропонувати доставку, повідомляти умови оплати та фактично працювати як інтернет-магазин.
ДПС зосередиться на двох категоріях продавців: зареєстрованому бізнесі, який може порушувати правила застосування РРО/ПРРО, та незареєстрованих продавцях, які фактично ведуть бізнес через інтернет. Для цього податкова аналізуватиме відкриту інформацію в TikTok, Instagram, Telegram, Viber та WhatsApp. Вони шукатимуть ознаки систематичних продажів, визначатимуть ризикових платників і за наявності підстав проводитимуть перевірки. Також ДПС виявлятиме тих, хто продає товари чи послуги через соцмережі без офіційної реєстрації.
За словами народної депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, у роботі з незареєстрованими продавцями податкова також взаємодіятиме з Національною поліцією. Планується проводити роз’яснювальну роботу, а у разі встановлення порушень — застосовувати передбачену законом відповідальність та вимагати легалізації бізнесу. Такий підхід пов’язаний із рішенням парламентського Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики щодо детінізації економіки.
Водночас важливо розрізняти підприємницьку діяльність і продаж особистих речей. Разовий продаж власного майна не тотожний систематичній торгівлі з метою отримання прибутку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
