ТЦК мобілізував чоловіка, не дочекавшись рішення про відстрочку, а потім відмовив, бо він уже «служить» — суд не побачив порушення

 Чоловік подав до ТЦК документи на відстрочку через інвалідність матері II групи, а уже наступного дня його мобілізували. А коли комісія нарешті розглянула заяву, відмовила з причини, яка виникла за час очікування: заявник уже став військовослужбовцем.

Людину призвали, не дочекавшись рішення про відстрочку, а потім саме мобілізація стала підставою для відмови у відстрочці. Здавалося б, така послідовність дій мала викликати запитання щодо законності призову. Однак суди не знайшли підстав для його скасування.

Сьомий апеляційний адміністративний суд у справі № 560/19805/25 не став на бік позивача. Вирішальними виявилися кілька днів між поданням заяви, мобілізацією та зміною законодавства. Норма, яка прямо заборонила призов до ухвалення рішення про відстрочку, з’явилася вже після того, як чоловіка відправили до війська.

Від заяви на відстрочку до мобілізації — одна доба

Події розгорталися наприкінці квітня 2025 року. 23 квітня чоловік пройшов військово-лікарську комісію. За результатами медичного огляду ВЛК видала довідку № 106/13, якою його визнали придатним до військової служби.

А 29 квітня він звернувся до голови комісії районного ТЦК із заявою про надання відстрочки на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Ця норма передбачає право на відстрочку за наявності одного з батьків з інвалідністю I або II групи за умови дотримання встановлених законом вимог щодо інших осіб, зобов’язаних їх утримувати.

До заяви чоловік додав свідоцтво про народження, документи щодо інвалідності матері, її пенсійне посвідчення, свідоцтво про смерть родича, а також заяву матері про обрання сина особою, яка здійснюватиме догляд.

Проте вже 30 квітня, не дочекавшись рішення комісії, ТЦК включив чоловіка до поіменного списку, призвав на військову службу та направив до військової частини.

І лише 8 травня комісія нарешті розглянула документи. Протоколом вона відмовила у відстрочці, оскільки заявник уже був призваний на військову службу.

Таким чином, між зверненням по відстрочку та мобілізацією минула лише доба, а рішення за заявою ухвалили вже після того, як чоловік набув статусу військовослужбовця.

Чому суд не визнав мобілізацію незаконною

Чоловік звернувся до суду з вимогами визнати протиправним і скасувати наказ про призов, визнати незаконними дії щодо нерозгляду заяви про відстрочку, а також скасувати наказ командира військової частини про зарахування до списків особового складу та призначення на посаду.

Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову. Апеляційна інстанція погодилася з цим рішенням.

Суд виходив із того, що право на відстрочку необхідно реалізувати в установленому порядку: подати заяву, підтвердні документи та отримати рішення уповноваженої комісії.

На момент призову 30 квітня 2025 року такого рішення ще не існувало.

Апеляційний суд наголосив, що саме по собі подання заяви не тотожне оформленню відстрочки. Крім того, реалізувати право на відстрочку від мобілізації можна до набуття статусу військовослужбовця.

Отже, за оцінкою суду, станом на дату призову чоловік залишався військовозобов’язаним без оформленої відстрочки.

Норма, яка могла захистити від призову, з’явилася запізно

Одним із головних аргументів позивача було положення Порядку проведення призову під час мобілізації, затвердженого постановою Кабміну № 560.

Воно передбачає, що до ухвалення комісією рішення щодо відстрочки військовозобов’язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

На перший погляд, саме ця норма мала б захистити чоловіка: заяву він подав 29 квітня, а рішення комісія ухвалила лише 8 травня.

Однак апеляційний суд звернув увагу на вирішальну деталь.

Відповідне положення внесли до пункту 60 Порядку № 560 постановою Кабміну № 519 від 6 травня 2025 року. А чоловіка мобілізували 30 квітня — до появи цієї правової гарантії.

Суд зазначив, що нове правило не може бути підставою для визнання протиправним призову, який відбувся раніше.

Фактично кілька днів між мобілізацією та зміною нормативного регулювання визначили результат спору. Якби аналогічна ситуація виникла вже за дії оновленого положення, її правова оцінка потребувала б урахування прямої заборони призову до рішення комісії.

Чому суд не визнав бездіяльність ТЦК протиправною

Чоловік також наполягав, що ТЦК не розглянув його заяву про відстрочку до мобілізації.

Проте суд звернув увагу на протокол від 8 травня 2025 року, який підтверджував, що комісія все-таки розглянула заяву та ухвалила рішення.

Тому твердження про повний нерозгляд документів суд визнав необґрунтованим.

Водночас апеляційна інстанція пов’язала ухвалення рішення вже після призову не з протиправними діями ТЦК, а з несвоєчасним вчиненням позивачем дій для оформлення відстрочки.

Чоловік подав документи ще до мобілізації, однак суд не визнав сам факт їх нерозгляду до призову достатньою підставою для скасування мобілізаційних рішень.

При цьому суд окремо зауважив, що проходження ВЛК саме собою не породжує і не припиняє права на відстрочку. Послідовність медичного огляду, подання заяви та призову оцінювалася в сукупності обставин справи.

Не оскаржив саму відмову у відстрочці: чому це мало значення

Ще однією важливою обставиною стало формулювання позовних вимог.

Чоловік вимагав скасувати накази про мобілізацію та зарахування до військової частини, а також оскаржував нерозгляд заяви.

Проте рішення комісії від 8 травня 2025 року окремо не оскаржував.

Апеляційний суд прямо зазначив, що законність цього рішення не була безпосереднім предметом розгляду.

Відтак суд оцінював заявлені вимоги з урахуванням того, що комісія фактично розглянула документи, а рішення про відмову залишалося поза межами спору.

Ця обставина не була єдиною підставою для відмови в позові, однак показує, наскільки важливо під час судового оскарження правильно визначити не лише наслідки мобілізації, а й конкретні рішення органів, які позивач вважає незаконними.

У результаті апеляційний суд залишив скаргу без задоволення, а рішення першої інстанції — без змін.

Чи можуть мобілізувати під час розгляду заяви про відстрочку у 2026 році

Це головне питання, яке виникає після ознайомлення з постановою.

Рішення у справі № 560/19805/25 не означає, що ТЦК у 2026 році може безперешкодно мобілізувати військовозобов’язаного, поки комісія розглядає його належно подану заяву про відстрочку.

Суди оцінювали події квітня 2025 року, коли пряма заборона призову до ухвалення рішення комісією ще не була внесена до пункту 60 Порядку № 560.

Після змін, запроваджених постановою Кабміну № 519, правове регулювання стало іншим. Тому законність мобілізації під час розгляду заяви необхідно оцінювати за правилами, чинними на момент відповідних дій ТЦК.

Для військовозобов’язаних це означає, що важливо не лише мати передбачені законом підстави для відстрочки, а й належно оформити звернення та зберегти підтвердження його подання.

Якщо ТЦК ухвалює рішення про призов до завершення розгляду заяви, необхідно перевіряти дотримання чинного Порядку № 560. У разі відмови у відстрочці важливо оцінювати законність самого рішення комісії, а не обмежуватися оскарженням похідних наказів.

Справа № 560/19805/25 стала прикладом того, як одна доба між поданням заяви та мобілізацією, а також кілька днів до зміни законодавства можуть визначити долю судового спору. Але вона не скасовує гарантій, запроваджених для військовозобов’язаних після цих подій.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.