ТЦК надсилав повістки на окуповану територію, хоча чоловік жив на Київщині: суд скасував штраф 17 000 грн

Фастівський міськрайонний суд Київської області встановив, що територіальний центр комплектування надсилав кореспонденцію на адресу в тимчасово окупованій Херсонській області, хоча в облікових даних чоловіка було зазначено місце проживання у Фастові.

Обставини справи

15 вересня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області розглянув адміністративну справу за позовом чоловіка до територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позивач просив скасувати постанову № 1049 від 7 серпня 2025 року, якою його визнали винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та оштрафували на 17 000 грн. Підставою для покарання стало неприбуття за повісткою до ТЦК 2 червня 2025 року.

Чоловік стверджував, що повісток не отримував. За його словами, у постанові зазначили адресу реєстрації, хоча фактично він проживає за іншою адресою. Це підтверджували довідки виконавчого комітету міської ради.

Позивач пояснював, що повістки надсилали за зареєстрованим місцем проживання, а не за фактичною адресою, тому він не мав можливості їх отримати. Справу про адміністративне правопорушення розглянули без його участі та без підтвердження своєчасного повідомлення про розгляд.

Крім того, копію постанови направили за адресою в Херсонській області, яка є тимчасово окупованою територією. За твердженням чоловіка, він не проживає там із 2022 року. Позивач вважав, що в його діях немає складу адміністративного правопорушення.

Позиція ТЦК

У відзиві представник територіального центру комплектування зазначив, що 1 серпня 2025 року було складено протокол № 1049 за частиною третьою статті 210-1 КУпАП через порушення вимог статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» — неприбуття за повісткою. 7 серпня 2025 року на підставі протоколу винесли постанову про накладення штрафу.

Представник ТЦК посилався на Правила надання послуг поштового зв’язку та пункт 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року.

Зокрема, належним підтвердженням оповіщення може бути день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання.

За позицією відповідача, позивачу неодноразово надсилали повістки, однак він не з’явився до ТЦК і не повідомив про причини неявки.

Що встановив суд

Згідно з довідками голови вуличного комітету, позивач проживає у Фастові з березня 2022 року до теперішнього часу.

У протоколі про адміністративне правопорушення № 1049 від 1 серпня 2025 року зазначено, що чоловік не з’явився за повістками № 3744338 від 2 червня 2025 року та № 2464174. У документі також зафіксовано його пояснення: «Не з’явився за повісткою, оскільки не знав». Другий примірник протоколу позивач отримав 1 серпня 2025 року.

На підставі цього протоколу 7 серпня 2025 року ТЦК виніс постанову про визнання чоловіка винним і накладення штрафу в розмірі 17 000 грн. Копію постанови направили поштою.

Водночас із військово-облікового документа, сформованого в застосунку «Резерв+», суд установив, що чоловік перебуває на військовому обліку, має статус «придатний», а дані уточнив 28 травня 2024 року. У документі також зазначено відстрочку за типом «бронювання» до 29 грудня 2026 року та адресу проживання у Фастові.

Суд звернув увагу, що в облікових даних позивача була зазначена саме адреса у Фастові. Однак ТЦК не надав доказів надсилання повісток, за неявку за якими чоловіка притягнули до адміністративної відповідальності.

Усе листування здійснювалося за адресою реєстрації в Херсонській області, яка з 2022 року є тимчасово окупованою територією. У матеріалах справи також не було доказів формування та вручення повісток.

Чому суд визнав штраф незаконним

Суд дійшов висновку, що позивача не можна вважати належним чином оповіщеним про виклик до ТЦК. Наявні матеріали справи спростовували протилежні твердження відповідача.

Суд зазначив, що протокол і постанова про адміністративне правопорушення не можуть бути єдиними та достатніми доказами вини. ТЦК не надав документів, які б достовірно підтверджували порушення чоловіком правил військового обліку.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме суб’єкт владних повноважень повинен довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності. Він також має надати всі наявні документи та матеріали, які можуть бути використані як докази. У цій справі відповідач цього обов’язку не виконав.

Суд послався на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 8 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а. Згідно з ним, у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події правопорушення та винуватості особи мають тлумачитися на її користь. Недоведені подія правопорушення та вина особи прирівнюються до доведеної невинуватості.

Також суд урахував висновки Європейського суду з прав людини щодо обов’язку судів обґрунтовувати свої рішення, викладені, зокрема, у справах «Ґарсія Руіз проти Іспанії» та «Hirvisaari v. Finland».

Процедуру складання протоколів регулює Інструкція, затверджена наказом Міністерства оборони України № 3 від 1 січня 2024 року. Суд зазначив, що порушення встановленої процедури є підставою для визнання відповідних дій неправомірними.

Крім того, начальник ТЦК під час розгляду справи не забезпечив дотримання прав чоловіка, якого притягували до адміністративної відповідальності, та не з’ясував усебічно, повно й об’єктивно обставини справи, як того вимагає стаття 245 КУпАП.

Що вирішив суд

Фастівський міськрайонний суд Київської області повністю задовольнив адміністративний позов.

Суд визнав протиправною та скасував постанову ТЦК № 1049 від 7 серпня 2025 року про притягнення чоловіка до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення закрили.

Також суд постановив:

• стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ТЦК на користь позивача 665 грн 60 коп. сплаченого судового збору;
• повернути позивачу надміру сплачений судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.;
• стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ТЦК на користь позивача 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.