ТЦК скасував відстрочку та мобілізував студента, який не відповів на запитання про навчальний план: що вирішив суд
Чоловіка, який мав відстрочку як студент денної форми навчання, мобілізували після того, як у ТЦК засумнівалися, чи справді він навчається. Підставою стали, зокрема, його відповіді на запитання про освітню програму та навчальний план.
Суд встановив, що чоловік не втрачав статусу студента і право на відстрочку, а ТЦК не уповноважений оцінювати його успішність чи виконання навчального плану. У підсумку накази про мобілізацію та зарахування до військової частини скасували, а військову частину зобов’язали прийняти рішення про його звільнення зі служби.
Чоловік мав оформлену відстрочку від мобілізації
Як встановив Закарпатський окружний адміністративний суд у справі №260/5982/26, позивач навчався за денною формою у Бердянському фаховому коледжі Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного та здобував освітній рівень «фаховий молодший бакалавр» за спеціальністю «Галузеве машинобудування».
За даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушувало встановленої законом послідовності.
Чоловіку була надана відстрочка від призову під час мобілізації на підставі абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відомості про відстрочку також містилися у військово-обліковому документі, сформованому в застосунку «Резерв+».
У ТЦК засумнівалися, чи справді він навчається
25 липня 2026 року комісія, яка розглядає питання надання відстрочок від призову, скасувала відстрочку чоловіка, відображену в системі «Оберіг».
Як пояснював ТЦК у суді, під час перевірки виникли сумніви щодо фактичного здобуття позивачем освіти. За твердженням відповідача, чоловік не зміг надати базову інформацію про освітню програму, навчальний план, спеціальні дисципліни та порядок навчання.
Того ж дня чоловік пройшов військово-лікарську комісію, був визнаний придатним до військової служби, після чого його призвали під час мобілізації та направили до військової частини.
26 липня наказом командира військової частини чоловіка зарахували до списків особового складу та на всі види забезпечення.
Мобілізацію оскаржили в суді
Позивач наполягав, що на момент призову мав чинну відстрочку.
Він просив визнати протиправними дії щодо його призову, скасувати наказ ТЦК у частині мобілізації та направлення до військової частини, а також скасувати наказ командира військової частини про зарахування його до особового складу.
Крім того, чоловік вимагав зобов’язати військову частину звільнити його з військової служби та виключити зі списків особового складу.
ТЦК проти позову заперечував. Відповідач зазначав, що комісія має право перевіряти наявність підстав для відстрочки та скасовувати її, якщо таких підстав більше немає.
Також представник ТЦК стверджував, що наказ про призов є актом одноразової дії, який уже виконаний після зарахування чоловіка до військової частини. На думку відповідача, його скасування саме по собі не могло відновити права позивача.
Крім того, ТЦК звертав увагу, що законодавство прямо не передбачає звільнення з військової служби шляхом скасування наказу про призов.
Військова частина своєю чергою пояснювала, що не мала юридичних підстав відмовлятися зарахувати чоловіка до особового складу, оскільки отримала від ТЦК відповідні документи. Перевіряти ж наявність або відсутність законних підстав для мобілізації, на її думку, мав саме ТЦК.
Коли вже надану відстрочку можна скасувати
Одним із ключових для вирішення спору став пункт 65 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабміну №560.
Він передбачає, що у разі втрати або зміни підстав, за якими військовозобов’язаному була надана відстрочка, комісія може скасувати або змінити своє попереднє рішення.
Суд звернув увагу, що можливість скасування відстрочки законодавець пов’язує саме з втратою або зміною обставин, які були підставою для її надання.
Проте доказів того, що такі обставини у позивача змінилися, відповідач не надав.
У матеріалах справи не було доказів, що чоловік втратив статус здобувача освіти, був відрахований із навчального закладу, переведений на іншу форму навчання або з інших причин втратив передбачене законом право на відстрочку.
Так само ТЦК не надав документів навчального закладу про невиконання чоловіком індивідуального навчального плану, припинення навчання або втрату статусу здобувача освіти.
ТЦК не уповноважений перевіряти успішність та навчальний план студента
Суд окремо зупинився на тому, чи може ТЦК оцінювати, як саме навчається студент.
У рішенні зазначено, що законодавство не надає територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки повноважень перевіряти виконання здобувачами освіти навчальних планів, оцінювати успішність, відвідування занять чи інші питання організації освітнього процесу.
Такі питання відповідно до законів «Про освіту» та «Про вищу освіту» належать до компетенції навчального закладу.
Тому висновок комісії щодо порушення позивачем індивідуального навчального плану суд визнав зробленим поза межами наданих їй повноважень і без належного документального підтвердження.
Так само нездатність чоловіка відповісти працівникам ТЦК на запитання про освітню програму, навчальний план, спеціальність та інші обставини навчання, на думку суду, не могла сама по собі бути підставою для скасування відстрочки.
На момент мобілізації відстрочка залишалася чинною
Суд наголосив, що у цій справі перевіряється законність рішення органу влади саме на момент, коли воно було прийняте.
Оскільки на момент мобілізації чоловік мав діючу відстрочку від призову, суд дійшов висновку, що наказ про його мобілізацію не відповідав критерію законності.
Суд також відхилив аргументи про те, що наказ уже виконаний і тому його скасування не може бути належним способом захисту.
Хоча акт індивідуальної дії після його виконання фактично вичерпує свою дію, це не позбавляє людину права оскаржити його в суді, якщо таким рішенням були безпосередньо порушені її права та законні інтереси.
Суд зобов’язав військову частину вирішити питання про звільнення
Окремим питанням стало те, що робити з уже набутим чоловіком статусом військовослужбовця після скасування наказу про мобілізацію.
Суд визнав, що Закон «Про військовий обов’язок і військову службу» прямо не передбачає такої окремої підстави для звільнення, як незаконна мобілізація.
Водночас у цій справі проходження військової служби стало безпосереднім наслідком наказу про мобілізацію, який суд визнав протиправним.
Тому для ефективного захисту та повного відновлення порушеного права суд дійшов висновку про необхідність зобов’язати військову частину в особі її командира прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби та виключення його зі списків особового складу.
Що вирішив суд
Закарпатський окружний адміністративний суд задовольнив позов.
Суд визнав протиправним та скасував наказ начальника ТЦК від 25 липня 2026 року №М398 у частині призову позивача під час мобілізації та направлення його для проходження служби до військової частини.
Також суд визнав протиправним та скасував наказ командира військової частини від 26 липня 2026 року №211/нст у частині зарахування чоловіка до списків особового складу.
Військову частину зобов’язали прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби та виключити його зі списків особового складу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
