ТЦК відмовив студенту магістратури Woolf University на Мальті у відстрочці – суд пояснив, чи обов’язкова довідка з ЄДЕБО
Донецький окружний адміністративний суд визнав протиправною відмову у відстрочці студенту, який навчається на магістерській програмі в іноземному закладі освіти, оскільки відсутність довідки з української електронної бази сама по собі не є достатньою підставою для відмови.
Обставини справи
Позивач просив визнати протиправним і скасувати рішення комісії ТЦК та СП, оформлене протоколом № 47 від 25 листопада 2025 року, яким йому відмовили у відстрочці. Також він вимагав повторно розглянути заяву та надати відстрочку на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Чоловік зазначив, що з 30 вересня 2025 року навчається на денній формі за магістерською програмою в ліцензованому іноземному закладі вищої освіти Woolf University на Мальті. Навчання підтверджується документами, виданими закладом освіти.
19 листопада 2025 року він подав через центр надання адміністративних послуг заяву про надання відстрочки. Однак листом від 26 листопада його повідомили, що комісія відмовила в задоволенні заяви через відсутність довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО).
Позиція ТЦК та СП
У відзиві відповідач заперечив проти позову та наполягав, що рішення комісії є законним, оскільки серед поданих документів не було довідки з ЄДЕБО.
Також ТЦК та СП посилався на інформацію з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, відповідно до якої 30 травня 2025 року позивач припинив навчання за денною формою.
Відповідач зазначив, що чоловік вступив до іноземного закладу вищої освіти, однак із наданих документів нібито неможливо встановити, який саме рівень освіти він здобуває. На думку ТЦК та СП, це не давало змоги перевірити дотримання послідовності здобуття освіти, передбаченої частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Крім того, відповідач заперечував проти вимоги зобов’язати його ухвалити рішення про надання відстрочки, посилаючись на відсутність відповідних повноважень.
Що встановив суд
Суд з’ясував, що позивач є громадянином України. Згідно з довідками від 14 жовтня 2025 року та 16 лютого 2026 року, виданими навчальним закладом у Валетті на Мальті, чоловіка зарахували 30 вересня 2025 року на програму Master of Science in Computer Science у GoIT Neoversity. Очікувана дата завершення навчання — 30 грудня 2027 року.
У документах зазначено, що позивач має статус Performance-Based Admission (PBA) — умовного зарахування на основі академічної успішності. Студенти з таким статусом є повноправно зарахованими, однак офіційна матрикуляція залежить від виконання вимог щодо обсягу навчання та середнього бала. Навчання у Woolf також підтверджується студентським квитком.
19 листопада 2025 року позивач подав через портал «Дія» заяву про надання відстрочки як студент, який здобуває вищий рівень освіти.
Повідомленням від 26 листопада 2025 року його поінформували про рішення комісії, оформлене протоколом № 47 від 25 листопада 2025 року. У відстрочці відмовили через відсутність довідки з ЄДЕБО.
Водночас у відомостях з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів містилася інформація про припинення позивачем навчання за денною формою 30 травня 2025 року. Як попередню освіту було зазначено базову та повну загальну середню освіту.
Правова оцінка суду
Суд застосував положення частини другої статті 19, статей 17 та 65 Конституції України, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відстрочку мають, зокрема, здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою та здобувають рівень освіти, вищий за раніше здобутий, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». До цієї категорії також належать докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Суд наголосив, що закон не пов’язує право на відстрочку виключно з навчанням у вітчизняному закладі освіти та не визначає конкретний документ як єдиний допустимий доказ факту навчання.
Підставою для відмови стала відсутність довідки з ЄДЕБО. Однак відповідач не підтвердив, що належним чином перевірив подані документи відповідно до абзацу першого пункту 60 Порядку № 560. Також суд не встановив підтверджень направлення відповідних запитів до органів державної влади чи використання інформації з публічних електронних реєстрів для перевірки обставин.
Суд зазначив, що вимоги підзаконних нормативно-правових актів, виконання яких з об’єктивних причин неможливе, не можуть позбавляти людину права на відстрочку, гарантованого законом.
З огляду на це рішення комісії, оформлене протоколом № 47 від 25 листопада 2025 року, не відповідало критеріям добросовісності та розсудливості, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позиція Верховного Суду
Вирішуючи питання про спосіб захисту порушеного права, суд урахував практику Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
У постановах від 4 вересня 2021 року та 14 вересня 2021 року у справі № 320/5007/20, від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19 та від 13 жовтня 2022 року у справі № 380/13558/21 Верховний Суд виклав позицію щодо можливості зобов’язати суб’єкта владних повноважень ухвалити рішення на користь позивача, якщо виконано всі встановлені законом умови.
Також суд урахував правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 10 вересня 2020 року у справі № 806/965/17 та від 27 вересня 2021 року у справі № 380/8727/20. Згідно з ними, якщо рішення суб’єкта владних повноважень визнано протиправним, а особа виконала всі передбачені законом умови, суд може зобов’язати цей орган ухвалити відповідне рішення.
Під час розподілу судових витрат суд також урахував підхід Верховного Суду, викладений у рішенні від 16 червня 2020 року у справі № 620/1116/20.
Що вирішив суд
Донецький окружний адміністративний суд частково задовольнив позов у справі № 200/1690/26.
Суд визнав протиправним і скасував рішення комісії ТЦК та СП, оформлене протоколом № 47 від 25 листопада 2025 року, у частині відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Відповідача зобов’язали повторно розглянути заяву від 19 листопада 2025 року разом із доданими документами та ухвалити рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
У задоволенні решти позовних вимог відмовили.
Крім того, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача стягнули 800 гривень судових витрат.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
