ТЦК заявив, що не має права видавати морякам дозвіл на виїзд — суд визнав таку відмову незаконною
Житомирський окружний адміністративний суд визнав протиправною відмову територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) у видачі моряку дозволу на виїзд з місця проживання, передбаченого Правилами перетинання державного кордону та необхідного для перетину державного кордону під час воєнного стану. Суд дійшов висновку, що чинні Правила прямо передбачають обов’язок моряків отримати такий дозвіл у ТЦК, а твердження відповідача про відсутність повноважень видавати відповідний документ є безпідставними. Водночас суд не зобов’язав одразу видати дозвіл, а постановив повторно розглянути заяву заявника з урахуванням своїх правових висновків.
Моряк звернувся до ТЦК за дозволом
Позивач, який прямував на роботу на морському судні, 31 березня 2026 року звернувся до ТЦК із заявою про видачу дозволу, передбаченого підпунктом 3 пункту 2-12 Правил перетинання державного кордону громадянами України.
До заяви він додав військово-обліковий документ, посвідчення особи моряка, трудовий договір та підтвердження від Адміністрації судноплавства України, тобто документи, які прямо визначені Правилами для цієї категорії осіб.
Однак ТЦК листом відмовив заявнику, зазначивши, що пункт 2-12 Правил №57 не передбачає надання керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки дозволу для перетину державного кордону, а законодавство не наділяє ТЦК повноваженнями видавати документ із такою назвою. Також відповідач наголосив, що питання пропуску осіб через державний кордон належить до компетенції Державної прикордонної служби України.
Що встановив суд
Дослідивши матеріали справи, суд зазначив, що під час воєнного стану право громадян на виїзд з України може бути обмежене законом. Водночас Кабінет Міністрів постановою №992 визначив особливий порядок перетинання державного кордону окремими категоріями моряків.
Зокрема, пункт 2-12 Правил перетинання державного кордону дозволяє чоловікам віком від 18 до 60 років виїжджати для роботи на морських суднах або проходження практичної підготовки за умови подання визначеного переліку документів.
При цьому Правила прямо передбачають, що після отримання підтвердження від Адміністрації судноплавства такі особи повинні особисто звернутися до ТЦК та отримати дозвіл на виїзд з місця проживання від керівника відповідного ТЦК для пред’явлення уповноваженим службовим особам Державної прикордонної служби під час перетину державного кордону.
Суд також звернув увагу, що на виконання постанови Кабінету Міністрів тимчасово виконуючим обов’язки начальника штабу – заступником командувача Сухопутних військ ЗСУ у жовтні 2022 року було затверджено Алгоритм оформлення такого дозволу. Документ визначає перелік необхідних документів, порядок їх перевірки, строки оформлення, підстави для відмови, а також містить форму самого дозволу.
При цьому відповідач не надав суду жодних доказів того, що зазначений алгоритм був відкликаний або втратив чинність. Саме тому суд визнав безпідставними доводи ТЦК про відсутність затвердженої процедури оформлення дозволу чи його форми.
Крім того, суд зазначив, що позивач під час звернення до ТЦК подав усі документи, необхідні для підтвердження підстав виїзду за кордон як особи, яка прямує на роботу на морському судні. За таких обставин відмова, мотивована виключно нібито відсутністю у ТЦК відповідних повноважень, суперечить чинному нормативному регулюванню.
Чому суд не зобов'язав одразу видати дозвіл
Водночас суд відмовив у задоволенні вимоги про безпосереднє зобов'язання ТЦК видати дозвіл.
Суд пояснив, що саме територіальний центр комплектування повинен перевірити, чи виконані всі умови, передбачені законодавством для видачі такого дозволу. Ця оцінка належить до компетенції адміністративного органу, а суд не вправі підміняти його повноваження та приймати рішення замість нього.
Водночас, якщо відмова ґрунтується на неправильному застосуванні закону, суд може визнати її протиправною та зобов'язати орган повторно розглянути заяву. Саме такий спосіб захисту суд застосував у цій справі. Він наголосив, що під час нового розгляду ТЦК повинен надати об'єктивну оцінку наявності підстав для видачі дозволу з урахуванням висновків, викладених у рішенні.
Рішення суду
Житомирський окружний адміністративний суд частково задовольнив позов. Суд визнав протиправною відмову ТЦК у видачі позивачу дозволу на виїзд з місця проживання, передбаченого підпунктом 3 пункту 2-12 Правил перетинання державного кордону громадянами України. Крім того, суд зобов'язав ТЦК повторно розглянути заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наведеної в рішенні.
Водночас суд відмовив у вимозі зобов'язати ТЦК одразу видати дозвіл, оскільки таке рішення має бути ухвалене самим органом після повторного розгляду заяви та перевірки виконання заявником усіх передбачених законом умов.
Також суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 1064,96 грн судового збору.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
