Тут жив алхімік і досі бачать привид: що приховує 400-річний замок на Львівщині, який називали «Другим Версалем» (фото)

Підгірці розташовані на краю Подільської височини, на схилах гір Вороняків, що підіймаються тут до 403 м над рівнем моря. Звідси відкривається чудовий вигляд на Бродівську низовину. Через Підгірці проходить Європейський вододіл: південна частина села знаходиться в басейні р. Вісли, а північна – в басейні Дніпра. А ще це місце, де причаївся напрочуд красивий палац Львівщини – Підгорецький замок. Сюди приїжджають наречені за неймовірними світлинами до весільного альбому, а також тут щодня ходять десятки екскурсій.

Про це розповідає Karpatium.

Історія замку в Підгірцях

Перша згадка про Підгірці датується 1431 роком. Друга письмова згадка відноситься до 1440 р., коли польський король Владислав II Ягайло надав право власності Підгірцями і Загірцями Івану Підгорецькому. Він збудував тут свою укріплену садибу, яка з часом стала основою неповторного замку-палацу.

Збудували неймовірний комплекс у 1635–1640 роках за проєктом знаних архітекторів – італійця Андре дель Акви та француза Гійома Левассера де Боплана. Це було замовлення коронного гетьмана, головнокомандувача усіх збройних сил Речі Посполитої Станіслава Конєцпольського. В сучасному розумінні це була своєрідна дача, бо головна резиденція коронного гетьмана знаходилась у місті-фортеці Броди.

Згодом Підгорецький замок був переданий по заповіту родині короля Яна III Собеського. Наступним власником Підгорецького замку у 1720 році став коронний гетьман, граф Станіслав Жевуський. Саме при ньому палац перетворився на музей, в якому знаходиться колекція зброї і картин. Тоді ж збудували костел та заклали неймовірний парк.

Протягом 200 років замок у Підгірцях був відкритий для відвідувачів. Вже тоді його починають називати «Другим Версалем».

При Вацлаві Жевуському у Підгорецькому замку діяла хорова капела і драматична група, а також друкарня, архів і бібліотека. Вацлав Жевуський збирав по всій Польщі і звозив в Підгірці пам’ятки давнини: зброю, твори мистецтва, цінні книги і рукописи. Згідно з реєстром, в 1768 році в замку налічувалося 737 картин. Це здебільшого були копії картин Рафаеля, Тіціана, Джорджоне, Рубенса, Караваджо, Рембрандта, Ван-Дейка.

Після смерті Вацлава Жевуського, який для Підгорецького замку зробив чи не найбільше, у 1779 році всі його маєтності виставили на аукціон, бо помер він як монах і не залишив заповіту.

Через вісім років Підгірці вдалося купити синові Вацлава Северину. Останній займався пошуками скарбів на підвладній йому території Пліснеського городища, влаштував в замку алхімічну лабораторію, де намагався перетворити неблагородні метали на золото. Через 5 років він виїхав до Відня і замок стояв пусткою до 1826 р. поки не перейшов у власність його сина Вацлава. Але і він бував в замку дуже рідко, виїхав до Арабії і повернувся лише в час повстання 1831 р., в якому загинув. В його відсутність в замку проживав лише управитель Ремішевський, який розпродував зброю, меблі, посуд, вироби з порцеляни і скла, ліхтарі, картини, коштовності, кахлі і навіть кам’яні плити настилів. Замок тоді дуже сильно занепав: зірвали дах, у вікнах не було шибок, в залах другого поверху зникли двері.

Наступний власник замку – родина Сангушків. Перша Світова війна змусила родину виїхати з замку. Вони вивезли до свого маєтку біля Тарнова найцінніше – бібліотеку й архів Підгорецького замку. До 1939 року Сангушки володіли замком і з початком Другої світової вивезли решту документів і колекції. Частина цінностей опинилася у Відні, колекція зброї – в Тарновській ратуші, а решта збірок опинилась в Бразилії, в м. Сан-Пауло. Там живе один з представників роду, який опікується колекцією.

Радянська влада спершу влаштувала у Підгорецькому замку музей, що проіснував тут протягом 7 років. Воєнні лихоліття позначилися і на вигляді замку, і на стані колекції, яку неодноразово грабували. У 1947 р. залишки експозиції відвезли до Львова, до різних музеїв, а Підгорецький замок пристосовують під санаторій для хворих на туберкульоз. З цим пов'язана перебудова і перепланування приміщень замку – з великих зал на маленькі лікарняні палати. Що не знищила перебудова, те знищило недбальство: художня паркетна підлога, плафони, фрески, різьблені стіни і весь декор багатого внутрішнього оздоблення залів і дах були знищені пожежею в 1956 році. Потім довгих 10 років Підгорецький замок «реставрували» і тут продовжував ще 30 років бути тубдиспансер.

Історико-культурний заповідник «Підгорецький замок» створили у 1997 році. Він став складовою Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького і від того часу його намагаються врятувати. Приймають тисячі відвідувачів, залучають іноземних спонсорів, влаштовували фестиваль – все, щоб цю перлинку маршруту «Золота підкова Львівщини» привести до належного вигляду.

Експозиція та архітектура Підгорецького замку

Побудований замок з цегли і каменю, він являє собою поєднання палацу з фортифікаційною спорудою. Підгорецький замок квадратний за плануванням. Кожна сторона має завдовжки приблизно 100 м. На його кутах розташовані п’ятикутні бастіони, увінчані вежами-кавальєрами для охорони.

Замок в Підгірцях оперізує облицьований каменем рів, земляні вали і бруствери. В’їхати в замок в XVII ст. можна було через равелін, підйомний міст і головну в’їзну браму. Равелін і міст в ХVІІІ ст. ліквідували, але чудово збереглась в’їзна брама, збудована з тесаного каменю у стилі пізнього ренесансу. Над брамою – герби родин Конєцпольських, Любомирських і Жевуських, що були власниками замку на початках його історії.

Минувши браму, потрапляємо на вимощене кам’яними плитами внутрішнє подвір’я, яке з трьох сторін оточують каземати. Їх використовували як складські і господарські приміщення. В правому куті знаходиться криниця глибиною 38 м. Воду черпали за допомогою великого колеса, яке обертали за принципом «білка в колесі». Кажуть, що колись це колесо крутив спеціально навчений ведмідь. Ледь побачивши гостей, він починав крутити колесо, знаючи, що за це отримає смачну нагороду. Біля криниці росло оливкове дерево, а під мурованими стінами плівся виноград.

Сам палац був двоповерховий, а по його боках знаходились триповерхові павільйони. В центрі розташовувалась триповерхова вежа з годинником. Під час реставрації замку Вацлавом Жевуським між павільйонами і вежею спорудили додатковий третій поверх, добудували зовнішні сходи та італійські лоджії.

Всередині палац у Підгірцях – це подвійна анфілада кімнат: одна сторона була прикрашена дверними порталами і наличниками каменів з червоного мармуру, а друга – з чорного.

Сьогодні можна завітати у каплицю і піднятися сходами на 2-ий поверх Підгорецького замку. Там можна побачити кілька відреставрованих залів, у яких збереглись каміни, портали і тепер ще є репродукції тих речей, що колись той замок прикрашали. Після остаточної реставрації замку сюди повернуться оригінали.

Кожен зал в Підгорецькому замку мав свою назву, яка відповідала або кольору стін, або тому, що в ньому знаходилось. Наприклад, в одній залі на покритих турецькою тканиною стінах висіли венеціанські дзеркала в позолочених рамах, саме тому вона називалась Дзеркальною. В Лицарській залі розмістилась найцінніша колекція зброї, початком якої стала зброя, здобута Яном III Собєський в битві під Віднем, серед якої був і намет турецького султана. Тут були чудові зразки холодної і вогнепальної зброї XVI–ХVІІІ ст.: шабель, мечів, ятаганів, списів, усіляких гармат, мушкетів, пістолів, лицарських обладунків, бойових коней тощо.

Ще замок у Підгірцях мав Золоту, Кармазинову, Китайську, Зелену, Жовту зали. Все тут, якщо вірити описам і зображенням, було прекрасне: глазуровані пічки, художній паркет, декоративні стіни, позолочені склепіння.

Який це все мало вигляд, можна побачити, коли завітати у колишню замкову кухню – вона розташована поруч з криницею. На стінах просторої зали знаходяться численні фото інтер’єрів та екстер’єрів Підгорецького замку, зроблені на початку ХХ ст.

Легенди Підгорецького замку

Якщо вірити оповідкам охорони, місцевих мешканців та кільком згадкам у джерелах, то Підгорецьким замком блукає привид Білої Пані. На думку науковців, це може бути Людвіга Куницька – дружина гетьмана Станіслава Жевуського. Подейкують, що деспотичний чоловік надто ревнував молоду дружину і одного дня в нападі гніву замурував її у стіні підземелля. Щоб не дісталась нікому, окрім нього. Тепер її неупокоєна душа ходить залами замку.

Замок вже перевіряли знімальні групи «Битви екстрасенсів», «Місць сили», «Мисливців за привидами», а також інших проєктів. Всі вони переконані в тому, що у Підгорецькому замку справді живуть привиди, а сам замок є місцем паранормальної активності.

Багато років у підземеллі замку була дуже екстравагантна і яскрава експозиція – алхімічна лабораторія Северина Жевуського та кімната Білої пані. Але у зв’язку з плановим ремонтом підземель експозицію забрали.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Источник: Конкурент