Тут народжується дитинство: як гімназія на Тальнівщині стала для учнів рідним домом

У Соколівоцькій гімназії вихованці знаходять значно більше, ніж уроки й оцінки. Тут малеча та підлітки пізнають світ, навчаються  дружити й прихищають душу в затишку. Про щоденні турботи закладу, особливі шкільні куточки та перші кроки у новому навчальному році ми поспілкувалися з директоркою Катериною Мороз.

Острівець для творчості й тиші

Шкільний простір налаштували так, щоб розрадити геть різні дитячі серця. Найбільша гордість – затишна студія, у якій оживають таланти: тут навчають співати, малювати й відчувати світ через мистецтво. «, – ділиться думками Катерина Олександрівна. – ».

Услід за студією в гімназії облаштували ресурсну кімнату, куточки відпочинку й спортивні майданчики. Кожне таке місце має свій характер, але всі вони створені для того, щоб дитина почувалася впевнено й захищено.

Доторкнутися до коріння

По-особливому трепетно в гімназії ставляться до кімнати народознавства, яку назвали «Колиска роду». Сюди учні приходять на уроки  історії, мови чи літератури. Найбільша цінність цього куточка в тому, що до давнини тут можна доторкнутися. Діти пізнають життя пращурів, беручи до рук старовинні речі, розглядаючи переплетення ниток на рушниках і розпитуючи про автентичний бабусин побут.

«, – ділиться директорка. – ».

Люди готові змінюватися

Навіть найсучасніше обладнання чи комп’ютерні класи не здатні оновити заклад освіти, якщо в ньому немає фахівців, які прагнуть руху вперед. У Соколівоцькій гімназії працює згуртований колектив із 16 педагогів. Директорка зауважує, що найбільше цінує в колегах професіоналізм, відповідальність і бажання вчитися разом із закладом. Як підкреслює завідувачка відділу освіти Лариса Барановська, спроможність громадських шкіл адаптуватися до вимог часу й розвивати кадровий потенціал визначає загальний рівень успішності освітньої мережі громади.

Серед очевидних переваг гімназії на Тальніщини – повністю укомплектований штат, налагоджений підвіз вихованців, велика територія й запровадження сучасних цифрових інструментів. Водночас керівництво закладу тверезо оцінює наявні проблеми. На порядку денному залишається оновлення матеріально-технічної бази, покращення безпекової інфраструктури й робота над безбар’єрністю шкільного середовища. «, – підсумовує Катерина Мороз, – ».

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

 Україна повертає воду на поля: навіщо держава відроджує меліорацію