У 58 років став до лав ЗСУ: історія «Баті», який тепер воює у 100-й бригаді (фото)
58-річний Сергій із Кам'янця-Подільського, якого побратими прозвали «Батею», після кількох років очікування все ж став до лав Збройних сил України. Нині він служить механіком-водієм у 2-му механізованому батальйоні 100 окремої механізованої бригади.
Про це розповіли у 100-й окремій механізованій бригаді.
Чоловік зізнається, що добровольцем прийшов до територіального центру комплектування ще в перші дні повномасштабного вторгнення, однак тоді йому відмовили через вік.
«У лютому 2022-го я прийшов до ТЦК добровольцем. Але мені сказали: "Дядьку, нам такі не треба – молодих вистачає"», – пригадує Сергій.
Наприкінці квітня цього року його запросили пройти військово-лікарську комісію, після чого він поповнив лави «Сталевої Сотки».
У цивільному житті Сергій протягом багатьох років працював водієм-далекобійником. Каже, що добре знає дороги України та європейських країн, а також пів року працював водієм у Нью-Йорку, коли доглядав за хворою матір'ю.
Саме тому у війську його призначили механіком-водієм нідерландського гусеничного бронетранспортера YPR-765. Він доставляє особовий склад до позицій і підвозить необхідне забезпечення бійцям.
«Батя» жартує, що керувати бронетранспортером навіть простіше, ніж багатотонною фурою, хоча на фронті доводиться працювати під загрозою атак ворожих FPV-дронів.
Ще до служби у ЗСУ чоловік мав військовий досвід: у 1986–1988 роках проходив строкову службу в прикордонних військах, де був інструктором службового собаківництва. Особливу любов до німецьких вівчарок він проніс через усе життя.
Побратими також цінують Сергія за кулінарний талант. Він часто готує для військових борщ і узбецький плов. За його словами, варити борщ навчився ще у 12 років, коли після смерті батька допомагав матері доглядати молодших дітей.
Разом із дружиною Наталією Сергій прожив уже 40 років. Подружжя виховало трьох синів.
Попри життєвий досвід, чоловік каже, що головне завдання ще попереду.
«Зі справді важливого і досі незробленого мною лишилося, певно, одне – здобути Перемогу над тими клятими орками. А вже після другого у житті дембеля знову можна буде за кермо вантажівки», – говорить військовослужбовець.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: