У Дніпрі родинам полеглих військових вручили 22 медалі «Захисник Вітчизни»
«Мені подобається літати, це мої очі», — так Денис розповідав сестрі про службу та роботу з дронами. 36-річний воїн загинув у липні 2025 року під час виконання бойового завдання на Сумщині — внаслідок атаки FPV-дронів. У Дніпрі його посмертно нагородили медаллю «Захисник Вітчизни». Нагороду отримала сестра воїна Ангеліна. Окрім Дениса, посмертні нагороди вручили родинам ще 21 полеглого Героя з Дніпра.
У Дніпрі посмертно нагородили родини полеглих героїв. 22 пам’ятними медалями «Захисник Вітчизни» відзначили воїнів, які віддали життя за свободу і незалежність України.
Ледь стримуючи сльози, Ангеліна торкається фотографії старшого брата Дениса Занудька. У руках дівчини — медаль «Захисник Вітчизни» на його честь. Чоловіка призвали до війська наприкінці 2024 року.
«Дуже тяжко було. Вся родина — це я та мама. Усі спрямовували сили на те, щоб підтримати, хвилювалися», — розповіла Ангеліна, сестра загиблого.
За спеціальністю захисник був старшим навідником, втім до душі йому припала зовсім інша справа.
«Були в нього дуже високі досягнення, його відправили на дрон, хоча спеціальність його зовсім інша. Йому подобалося, як він казав: “Мені подобається літати, це мої очі”», — розповіла Ангеліна.
У липні 2025 року під час виконання бойового завдання чоловік отримав смертельне поранення.
«Його другий вихід — Сумська область, Юнаківський район, село Садки. Їх доставили до позиції втрьох. Через дві години після того, як вони зайшли в бліндаж, був наліт FPV-дронів. Загинули двоє, вижив один», — розповіла Ангеліна.
Денису назавжди залишилося 35 років. Для Ангеліни брат був найбільшою підтримкою, а його загибель стала пекучим болем для всієї родини.
«Це завжди була моя підтримка і є підтримка. Немає жодного дня, щоб я хоч щось не сказала, щоб взагалі нічого не сказала. Все, що я зараз роблю, я роблю в пам’ять. Я стараюся допомагати мамі, стараюся все забирати на себе, всю її біль. Вона сьогодні не змогла бути, тому що їй дуже важко. А я не змогла не бути», — сказала Ангеліна.
Для рідних загиблих захисників це не просто медалі, а ще одне підтвердження того, що подвиг їхніх близьких пам’ятають.
«Це дуже велика честь для мене. У мене дітей ще немає, але коли будуть, я буду розповідати їм, що їхній дядько — герой. Це дуже важливо. Це важливо для мене та для мого майбутнього життя», — сказала Ангеліна.
Сотні імен полеглих дніпрян увічнені й на меморіальній платформі «ВІЙНА». Це містяни, які стали на захист України та віддали за неї найдорожче — власне життя.
«Відзнаки родичам загиблих — це найменше, що може і має зробити Дніпро і наше суспільство, аби вшанувати пам’ять героїв України, захисників і захисниць, які боронили наше місто, нашу країну. Завдяки їхньому подвигу ми сьогодні маємо змогу насолоджуватися відносно мирним життям у Дніпрі. І взагалі це обов’язок нашої громади — пам’ятати поіменно кожного. І ми, міська влада Дніпра, робимо все для того, аби увічнити та вшанувати поіменно кожного нашого героя», — зазначив заступник міського голови Дніпра Андрій Денисенко.
Читайте також: Уражено місця запуску ударних БпЛА, командні пункти та засоби розвідки противник