За інформацією музею, човен тривалий час повністю перебував під водою. Його виявили безпосередньо у руслі Горині.
Човен виготовлений із цільного стовбура дерева — внутрішню частину деревини видовбали, сформувавши порожнину для пасажирів або вантажу. Корпус має видовжену форму та загострену носову частину. На поверхні помітні сліди ручної обробки деревини.
Довжина човна становить близько чотирьох метрів. Його ширину, максимальну висоту бортів та товщину днища й бортів ще мають додатково виміряти та зафіксувати.
На окремих ділянках корпусу є металеві елементи. Їхнє призначення поки не встановили — це також потребує окремого дослідження.
Породу деревини, з якої виготовили човен, визначатимуть фахівці. Так само поки невідомо, коли саме його зробили. Попередньо музей зазначає широкий період — від пізнього середньовіччя до нового часу.
Тривале перебування у воді сприяло збереженню деревини. Водночас після вилучення з річки вона може деформуватися, розтріскуватися та руйнуватися через висихання. Тому стан човна потребує фахової оцінки та відповідних заходів для його збереження.
Наразі музей проводить первинну атрибуцію знахідки. Подальші дослідження мають допомогти встановити більше інформації про матеріал, конструкцію та можливий час виготовлення човна.
Читайте також: Серпанкове ткацтво з Рівненського Полісся внесли до Національного переліку культурної спадщини