Небайдужі харків'яни об'єдналися у Спільноту збереження культурної спадщини, аби захистити старовинні будинки від руйнування та самовільної перебудови. Перші результати роботи Спільноти вже є — активісти за допомогою чиновників змусили власника квартири демонтувати "цар-балкон".

Більшість старовинних будівель у Харкові так чи інакше спотворені: сучасними балконами, кондиціонерами на фасадах, яскравими вивісками та рекламою. З таким ставленням до культурної спадщини вирішили боротися небайдужі харків'яни. Вони об'єдналися в групу для дослідження історичних ареалів міста. Перший результат роботи вже є — фасад старовинного будинку звільнили від "цар-балкона".

Механізму боротьби з балконами немає

Будинок на розі Різдвяної та Благовіщенської вулиць не входить до переліку пам'яток архітектури — це звичайний багатоквартирний житловий дім. Але він старий, побудований на межі ХІХ та ХХ століть в історичному районі Залопань. Цей ареал ще називають "мануфактурне серце" Харкова — саме тут до більшовицької революції будували свої контори та будинки місцеві купці. На Різдвяній є визначні будинки в стилі модерну та псевдоготики, а головне — з вулиці відкривається вид на архітектурну перлину Харкова, Благовіщенський собор.

Наприкінці квітня активісти Спільноти збереження культурної спадщини помітили, що вид на цей самий собор перекриває величезний чорний балкон, який раптом з'явився біля квартири на другому поверсі. Ініціатор створення спільноти, відомий архітектор-реставратор Віктор Дворніков, звернувся зі скаргою в мерію. Він є заступником голови робочої з оперативного реагування на руйнування об'єктів культурної спадщини, саме через цю групу вдалося достукатися до чиновників.

"Викликали комісію з благоустрою, комісія вийшла на об'єкт. У результаті власник квартири балкон розібрав", — повідомив Віктор Дворніков KHARKIV Today.

Цей випадок може стати прецедентом для подальшої боротьби з "цар-балконами", але — тільки новими. Від тих "архітектурних прикрас", які вже роками висять на старовинних харківських будівлях, позбавитись буде непросто.

"Механізму щодо розбору існуючих балконів я не бачу. Навіть якщо це протизаконно зроблено, у людей всередині могли з'явитись якісь інженерні мережі, можливо, опалення — це складна технічно історія. Інша справа в тому, що деякі власники могли пройти погодження та отримати дозвіл на прибудову. Правдами, неправдами — але на них може поширюватися право приватної власності на ці приміщення", — пояснив архітектор.

Така ситуація з балконами на фасадах історичних будівель типова не лише для Харкова, а й для усіх українських міст. У 1990-2000-х роках їх масово будували, користуючись тим, що для суспільства питання збереження історичної спадщини в ті часи були другорядними.

Більше 2000 невідомих пам'яток

Окрім боротьби з незаконними перебудовами, активісти Спільноти збереження культурної спадщини займаються пошуком та описом цінної забудови Харкова. Для цього вони вже проводять навчання та виїзди в історичні райони міста. Першим з них став тренінг на Москалівці — у ньому взяли участь близько 30 людей. У подальшому вони зможуть самостійно проводити такі вилазки та описувати старовинні будинки, які мають шанси стати архітектурними пам'ятками. 

"Москалівка — район унікальний для всієї України. Там понад 70% забудови є історичною. Такого великого масиву старого міського приватного сектору більше ніде немає. Якщо це колись вдасться відновити, це буде фантастичний потенціал для розвитку міста. Зараз ми маємо там п'ять пам'яток, решта є неописаними і взагалі не систематизованими", — каже Віктор Дворніков.

Будівлі початку ХХ століття і старші є також і на Новоселівці, в районі Холодної та Лисої гори. Вони вразливі перед забудовниками. Наприклад, до тієї ж Москалівки перед початком повномасштабного вторгнення вже наближалося будівництво багатоповерхових кварталів, що розпочиналися на Леваді. Забудовник міг без усіляких узгоджень викупити та знести хоч і всі старовинні будівлі.

Аби такого не сталося в майбутньому, активісти Спільноти планують нанести на мапу усі об'єкти архітектурної спадщини Харкова, що заслуговують на збереження. Зараз в переліку пам'яток архітектури Харкова — близько 530 об'єктів, але в Харкові щонайменше 2000 будівель можуть отримати такий статус. Мапу цінних об'єктів передадуть до міської робочої групи. Зараз це дозволить застосувати особливий підхід до ліквідації наслідків обстрілів під час війни. У майбутньому ці дані будуть інтегровані до нового генерального плану міста — це захистить історичні квартали від агресивної експансії забудовників.