У Хорольській громаді провели в останню путь загиблого Захисника України
Напередодні найбільшого православного свята Великодня хорольське земляцтво провело в засвіти зі всіма почестями Героя, Захисника України – Федора Федоровича Галая. Громада Хорольщини навколішки зустріла домовину з тілом Героя «живим коридором» пошани на площі біля пам’ятника Тарасові Шевченку.
Про це повідомили в Хорольській міській раді.
Федір Федорович Галай народився 6 червня 1972 року в селі Новоолександрівка Вовчанського району Харківської області. На Харківщині отримав повну загальну середню освіту. Разом з батьками, молодшими сестрою та братом переїхав на постійне місце проживання у місто Миколаїв Львівської області. У 1990 році закінчив Миколаївське професійно-технічне училище СПТУ-96 за спеціальністю «штукатурник-облицювальник». У будівельно-ремонтній сфері розпочав перші кроки у своїй трудовій діяльності. Працював тяжко і не боявся роботи підвищеного рівня складності. Його вмілі руки майстерно оздоблювали фасади приміщень, а за коротке життя вдалося побудувати чимало об’єктів капітального будівництва.
У 2020 році переїхав до славетного козацького міста Хорола, де зустрів свою майбутню дружину Наталію. Хоролі Федір працював різноробочим у готельно-ресторанному комплексі «У сестер». Згодом влаштувався на роботу оператором автоматизованих виробничих ліній ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат».
Федір був учасником бойових дій в зоні АТО/ООС, пройшов пекло Іловайського котла – одне з найтрагічніших і водночас найгероїчніших випробувань для нашої держави. З початком повномасштабного вторгнення, 1 березня 2022 року, Федір був призваний по мобілізації першим відділом Лубенського РТЦК та СП для захисту Батьківщини.
Солдат, спеціаліст зенітних кулеметів 43 окремої артилерійської бригади імені гетьмана Тараса Трясила пройшов гідний шлях Воїна у найзапекліших боях на лінії бойового зіткнення першого ешелону оборони Донбасу. З червня по липень 2024 року навчався за програмою розмінування територій та інженерних робіт відповідно до міжнародних стандартів на базі 143-го Об’єднаного навчально-тренувального центру «Поділля» у м. Кам’янець-Подільський. Згодом солдат був прикомандирований до 67 окремої механізованої бригади. 16 березня 2025 року був звільнений з військової служби в запас за наявності інвалідності ІІІ групи внаслідок отриманих численних поранень та 4-х контузій.
Стан здоров’я ветерана АТО та російсько-української війни різко погіршився і, на жаль, смерть дісталася до нього в реанімаційному відділенні КНП «Миргородська лікарня інтенсивного лікування» Миргородської міської ради. 18 квітня 2025 року на 53 році життя обірвалося життя Героя-захисника. Боєць пройшов через страшне пекло війни та серце його не витримало й зупинилось внаслідок ішемічного інсульту, спричиненого тромбозом.
Вічна світла пам’ять Герою!
