У Хорольській громаді провели в останню путь Захисника України
Хорольська громада попрощалася ще з одним Захисником України – Олександром Єреськом, який віддав найдорожче – своє життя за свободу і незалежність рідної держави.
Про це повідомили в Хорольській міській раді.
Олександр Олегович Єресько народився 23 травня 1982 року в місті Хоролі. Навчався у Хорольській школі № 2. Після закінчення 9 класів у 1998 році вступив у Хорольський агропромисловий коледж, де захистив диплом молодшого спеціаліста за спеціальністю «Електрифікація сільського господарства».
Здобувши середню спеціальну освіту, Олександр розпочав нову сторінку свого життя – присвятив себе аграрній сфері. Понад 15 років працював на посаді водія різної техніки – від тракторів колісних до комбайнів у ДП ДГ 9 Січня (нині – ДП «Ялосовецьке»). Більше ніж 22 роки дорослого життя промайнуло в селі Кривці Ялосовецького старостату, де Олександр здобув заслужений авторитет і повагу серед односельців, колег і керівництва.
У цивільному житті Олександр захоплювався мисливством, і ця пристрасть на війні стала неоціненною: його точність і влучність проявилися у бойових умовах, де він мужньо виконував обов’язки кулеметника. Олександр був душею компанії, добропорядним, веселим та дотепним, завжди сповненим життєрадісності й позитиву, згадують про воїна в громаді.
З 15 лютого 2023 року Олександр Єресько з місця роботи був мобілізованим першим відділенням Лубенського РТЦК та СП й за розподілом відправлений на навчання в Полтавській області. Після проходження бойового вишколу, на початку березня 2023 року, потрапив на лінію бойового зіткнення, де проходив військову службу у званні солдата на посаді кулеметника у складі 407 Полтавського окремого стрілецького батальйону, а згодом на посаді водія у 110 ОМБр.
Разом із побратимами воїн тримав оборону та гідно давав відсіч російським окупантам на Харківському, Херсонському, Чернігівському, Авдіївському та Сумському напрямках. Найтяжчі кровопролитні бої розгорнулися за Авдіївку, де 117 діб без ротації, без нормальних побутових умов, а часом без води і провізії, Захисники мужньо утримували оборонну позицію на Авдіївському коксохімічному заводі.
За проявлену відвагу та відданість Батьківщині Олександр був нагороджений відзнакою «Ветеран війни» та нагрудним знаком «За оборону Авдіївського коксохімічного заводу».
Останнім часом військовик ніс службу на Дніпропетровщині та у Запорізькій області. На світанку 26 вересня 2025 року серце воїна зупинилося, виснажене наслідками війни. Смерть настала внаслідок гострої коронарної недостатності у селі Новотроїцьке Запорізького району Запорізької області. Це та інші хвороби були набуті під час проходження військової служби.
Вічна світла пам’ять Захисникові України!
