У Києві частково демонтують захисні конструкції на пам’ятниках через ризик пошкодження від вологи

У Києві триває частковий демонтаж тимчасових захисних конструкцій на пам’ятках монументального мистецтва для оцінки їхнього технічного стану. Тривале перебування під щільними укриттями може спричиняти накопичення вологи, появу плісняви, корозію та руйнування матеріалів.

Про це КВ дізналась із повідомлення КМДА.

У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА пояснюють, що рішення про демонтаж ухвалюють індивідуально для кожного об’єкта — залежно від його стану та потреби в подальшому захисті. Часткове зняття конструкцій проводять після аналізу й консультацій із фахівцями, щоб комплексно обстежити пам’ятки та оцінити ризики від тривалого перебування під укриттями.

Захисні конструкції почали встановлювати на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Тоді міські служби спільно з волонтерами та благодійниками облаштували укриття для 18 пам’ятників, щоб зменшити ризик пошкодження вибуховими хвилями й уламками.

За словами першого заступника директора Департаменту Сергія Сабурова, ефективність такого захисту підтвердив, зокрема, випадок із монументом Михайлу Грушевському на вулиці Володимирській: під час однієї з атак риштування прийняло на себе удар і вберегло пам’ятку від пошкоджень.

Водночас обстеження виявили й негативні наслідки тривалого укриття. На мармуровому монументі княгині Ользі зафіксували плісняву через накопичення вологи в піщаному укритті. Під захисним риштуванням пам’ятника Богдану Хмельницькому проросла рослинність, коріння якої руйнувало структуру постаменту. Через порушення природного мікроклімату та так званий парниковий ефект на бронзових елементах також можуть виникати висоли й корозія.

Залежно від технічного стану монумента, рівня ризиків і безпекової ситуації захисні конструкції можуть демонтувати, модернізувати або встановити повторно. У Департаменті наголошують, що універсального способу захисту пам’яток в умовах війни немає.

Окремим напрямом роботи є цифрова фіксація культурної спадщини. Зокрема, 3D-сканування, фотограмметрія та детальні обміри дають змогу створювати документацію пам’яток, яка може стати науковою основою для їх реставрації або відновлення в разі пошкодження.

У КМДА зазначають, що досвід Києва із захисту монументів під час регулярних повітряних атак викликає інтерес міжнародної професійної спільноти та може бути корисним для фахівців у сфері охорони культурної спадщини.

Читайте: У столичному парку Рильського за 4,7 млн гривень ремонтуватимуть танцмайданчик «Ракушка» з облаштуванням укриття

Фото: КМДА

КиївВлада