На пресконференції перед театральною прем`єрою, яка відбулася 12 жовтня на сцені Національної музичної академії України, у залі імені Василя Сліпака, диригент-постановник, автор сучасної інтерпретації опери, Артист ЮНЕСКО в ім’я миру Герман Макаренко зазначив, що з нотним матеріалом «Креонта» він працює з 2023 року, «і щоразу відкриваю нові ідеї, закладені композитором. І якщо першу театральну постановку в Чернівцях у 2025 році ми з однодумцями втілювали як максимально наближену до оригінальної партитури вісімнадцятого століття, то київську премʼєру зробили актуальною, динамічною – це опера про українську ідентичність і нашу сьогоднішню війну за свободу».
За словами Макаренка, «ми поставили сучасну версію опери, водночас зберегли музичний зміст та сутність задуму Бортнянського. Це вимагало нових режисерських підходів, нової пластичної партитури, величезних зусиль солістів, хору і оркестру. Ми хочемо, щоб «Креонт» був не архівною оперою, а саме тою, що звучатиме на кращих сценах світу».
Як зазначив режисер-постановник Віталій Пальчиков, постановка опери-серії здійснювалась у короткі терміни, протягом кількох місяців, репетиції йшли на різних сценах, під час тривог.
«У «Креонті» багато арій, багато номерів, перед нами був виклик: чи зможемо ми зробити її не статичною, а видовищною. Ми додали персонажів, які рефреном ідуть через усю виставу і втручаються абсолютно в усі сюжетні лінії – це боги. Йдеться про сучасний пластичний балет. Тобто в такій консервативній опері у нас на контрасті вплетена сучасна пластика», — сказав режисер-постановник.
Читайте також«Креонт» в Україні: опера, що вміє зникати й повертатися
За словами Германа Макаренка, опера-серія «Креонт» написана у стилі віденського класицизму, який вважається одним із найскладніших для виконання. Партії солістів вимагають володіння відповідними вокальними техніками, передаючи емоційне напруження, драматизм.
Партію Антігони виконує народна артистка України, солістка Національної опери України імені Т. Г. Шевченка, Ольга Фомічова. Партію Креонта – соліст Національної філармонії України, лауреат міжнародних конкурсів Сергій Бортник. Партію Ісмени виконує Маргарита Білокіз, партію Емона — Василь Гуляк, партію Адраста – заслужений артист України Василь Понайда. Хорові партії виконує Національна заслужена академічна капела України «Думка». Постановка відбулась у супроводі Національного президентського оркестру України.
Хор у постановці теж не статичний, він постійно рухається, дякуючи задуму балетмейстеру Дарії Возняковської. Додають динаміки світлові рішення, звісно, і унікальна декорація амфітеатру: вона постійно трансформується, дозволяє миттєво змінювати просторові рамки та мізансцени.
Художник з костюмів Наталія Плискіна зазначила, у роботі над образами солістів і богів вона обіграла традиційний тогочасний одяг давньої Греції з простим кроєм, сучасними легкими тканинами. За її словами, тканини, враховуючи загальну ситуацію на складах після обстрілів, доводилось їздити і збирати буквально з усіх куточків міста, дбаючи про те, щоб вони між собою поєднувались.
Перед виставою один із меценатів проєкту — директор ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. І. Медведя МОЗ України», професор Микола Проданчук — продемонстрував глядачам розкішне видання партитури опери «Креонт», яку передають в усі національні бібліотеки світу, а також компакт-диск зі студійним записом опери, який вже є на світових стримінгових платформах, зокрема Spotify, Apple Music, YouTube Music, Amazon Music, Deezer та інших. За роки Незалежності вперше українська опера вийшла у студійному записі на диску і буде доступна для поціновувачів з різних країн, що важливо для утвердження української культурної традиції у світі.
Нагадаємо, проєкт «Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського «Креонт» розпочався у 2024 році. У листопаді 2024 року в Києві була здійснена перша концертна постановка, а у жовтні 2025-го – театральна прем’єра у Чернівцях.
Читайте також«Любов переможе — тирани впадуть»: На сцені Чернівецького драмтеатру відбулася прем'єра опери Бортнянського «Креонт»
Сюжет опери «Креонт» засновано на трагедії Софокла «Антігона» і є маніфестом свободи та повалення тиранії. У фіналі опери Бортнянський дозволяє собі відійти як від трагедії Софокла, так і від лібрето Кольтелліні, передавши здійснення правосуддя в руки народу: саме народ повалює режим тирана Креонта та обирає правителькою Антігону. Це символічно, бо свобода і демократія – це про Україну і українців.
Це перша опера 25-річного Дмитра Бортнянського, написана в Італії, прем’єра якої 1776 року в Teatro San Benedetto у Венеції мала великий успіх, але згодом була втрачена.
Рукопис партитури віднайшла музикознавиця Ольга Шуміліна у 2023 році в португальській бібліотеці Ажуда.
Читайте такожМузикознавиця Ольга Шуміліна: «Багатьох українських композиторів у світі сприймають як росіян, і нам треба протидіяти цьому»
