У Кропивницькому попрощалися з чотирма загиблими захисниками України

Сьогодні, 11 листопада, у Кропивницькому відбулося прощання з чотирма воїнами – захисниками України, які віддали життя за свободу та незалежність держави.

Про це повідомили у Кропивницькій міській раді.

У останню путь провели старшого солдата Олександра Біченка, старшого солдата Олексія Рудомана, старшого солдата Максима Маєвського та матроса Руслана Букату. У центрі міста та на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища кропивницька громада схилила голови у скорботі та вдячності за їхній подвиг і самопожертву.

Олександр Біченко

21-річний старший солдат Олександр Біченко народився і виріс у Кропивницькому, навчався у гімназії «Інтелект», згодом вступив на історичний факультет ЦДПУ імені Володимира Винниченка. У грудні 2022 року добровільно пішов на фронт, служив у 25-й окремій повітрянодесантній Січеславській бригаді, брав участь у боях на Луганщині та Донеччині. Загинув 29 жовтня 2025 року поблизу Криворіжжя Донецької області. У воїна залишилися батьки та сестра.

Олексій Рудоман

33-річний Олексій Рудоман родом із Сумщини, останні роки жив у Кропивницькому. До війни працював охоронником. У травні 2023 року вступив до Національної гвардії України, служив старшим механіком-водієм. Зник безвісти 31 січня 2024 року поблизу Малої Токмачки на Запоріжжі, його загибель підтверджена ДНК-експертизою у жовтні 2025 року. Залишилися мама, сестра, дружина та двоє дітей.

Максим Маєвський

34-річний Максим Маєвський із Кропивницького навчався в Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля, брав участь в АТО та був нагороджений державними відзнаками. Працював рятувальником у ДСНС. У грудні 2022 року повернувся на службу вже у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади. Загинув 1 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання в районі Лимана Харківської області. У нього залишилися батьки, брат, дружина та маленький син.

Руслан Буката

31-річний Руслан Буката народився у Кропивницькому, мав фах електрогазозварника, працював за спеціальністю та охоронцем. У жовтні 2024 року став на захист України у складі 35-ї окремої бригади морської піхоти. Загинув 10 грудня 2024 року неподалік Берестків на Донеччині. Тривалий час вважався зниклим безвісти, загибель підтверджено ДНК-експертизою. У Руслана залишилися мама, син, два брати та сестра.

Вічна слава Героям!